Капітан «Вереса» — про паузу в Чемпіонаті, специфіку стилю команди та наступного суперника

— Сергію, через матчі збірних виникло третє в сезоні «вікно». Як команда заповнює його?

— Якогось особливого тренувального режиму не було. Після 15 туру отримали три дні вихідних, потім зібралися, пройшли втягувальне тренування, після чого вступили в звичний ритм — два тренування на день. Як під час Чемпіонату.

— Поза всяким сумнівом, головне, чим переймаються вболівальники «Вереса», — вражаючий «нічийний синдром» команди. Що робиться для його здолання?

— Ми самі з цього приводу переживаємо. На мою думку, головним є те, що насправді непогано граємо. Фактично завжди. Пам’ятаючи це, розуміємо: необхідний результат рано чи пізно при йде. До того ж на все це можна подивитися з іншого боку: нічия — не завжди втрата очок, а здобуття.

— Висловлюючи враження про гру рівнян у сезоні, більшість експертів дорікає команді «крайнім раціоналізмом». Мовляв, у всіх матчах, окрім феєричного з «Карпатами», «Верес» брав на озброєння дії від оборони…

— Розумію, про що йдеться… Вважаю, таке враження загалом хибне. По-перше, треба розглядати всі матчі по окремо: наприклад, із «Олімпіком» ми могли забити два-три м’ячі вже у стартові 20 хвилин. По-друге, тактичної настанови — «грати на відбій і суто від захисту» — у нас ніколи не було. Тобто я би сказав, що наш стиль — не від оборони, а на контратаках.

— Як Вам думка, що сьогодні рівняни виступають на своєму істинному рівні, а дотеперішні успіхи пов’язані більше з ентузіазмом, емоційним піднесенням?

— Ви справді вірите, що «емоційне піднесення» може тривати кілька місяців? Я розумію — матч-два, проте не п’ять, шість, сім… Такі думки — і звинувачення нас у «крайньому раціоналізмі» — виникають через те, що у нас забагато нічиїх.

— У суботу на «Верес» чекає надскладне випробування — поєдинок із «Зорею»…

— За останні півтора місяці луганці довели, що є командою європейського рівня. Що буде в зустрічі з ними — не знаю, все проявиться на полі. Можу тільки пообіцяти: матч буде по-справжньому бойовим.

— Чи є у Вас та партнерів по команді усвідомлення, що у разі програшу луганцям, пропустите їх у турнірній таблиці?

— Ну, ми теж дивимось у таблицю! Там у верхній частині взагалі велике скупчення. Сподіваюся, за підсумком 16 туру ніхто нас не обійде.