Форвард «Зірки» — про погоду, підготовку до весни та специфіку свого організму

— Олексію, клуб із Кропивницького — єдиний, який вирішив усю зимову підготовку провести в Україні…

— Вважаю, маємо всі умови — і зараз, у нашому місті, й наступними тижнями в Нікополі, куди днями відправимося на збір.

— Сьогодні у нас прохолодна погода. Що відчувають футболісти, тренуючись і проводячи спаринги за -5С і нижче?

— Для професіоналів тут немає ніяких труднощів. Ми до такого звикли. Просто існують елементарні правила, яких потрібно дотримуватися. Перше: не можна, вийшовши на свіже повітря, зразу активно бігати або тренуватися — треба попередньо розім’ятись. Друге правило: потрібно робити спеціальні розтирання — зігріти м’язи, бо вони люблять тепло. Так що при -5С не дуже складно бігати. От коли температура паде до мінус десяти — тоді справді непросто.

— 2018 року кропивничани встигли провести один контрольний поєдинок — проти клубної команди U-21. Що нового спробували донести до гравців наставники? Чи були якісь експерименти?

— Були: протягом останнього року ми майже весь час награвали схему з п’ятьма оборонцями, а тепер пробуємо перейти на модель із чотирма. Складно, чесно кажучи. Правда, врахуйте момент: наш головний тренер сьогодні проходить курси у Франції, поки що заняття проводить його асистент. Так що можливі зміни.

— Якими, на Вашу думку, є перспективи «Зірки» навесні? До першої шістки вісім очок, до зони вильоту — три…

— Навряд чи зможемо пробитись у Групу 1: такий відрив і всього три матчі… Тим паче з ким — «Маріуполем», «Шахтарем» і «Олександрією». Шанси у нас суто теоретичні. На мою думку, маємо забезпечити собі місце в УПЛ плюс підготуватися до наступного сезону.

— Тепер про «вічне». Проаналізувавши Вашу кар’єру, легко виокремити факт, що Ви майже ніколи не відзначалися результативністю. Що заважає забивати більше?

— Тут різні фактори склалися… Наприклад, у «Ворсклі» я через вік програвав конкуренцію Сачку та Янузі. Потім у «Зірці» мене прорвало, але то була Перша ліга. Потім УПЛ, а я травмувався. А, наприклад, за останній рік я виступав на всіх позиціях, окрім воротарської, тобто не завжди гра форварда… Мабуть, не до кінця витискаю з того, що можу. Хоча моменти маю в кожній грі.

— Фахівці кажуть, що сьогодні Ви один із найтехнічніших футболістів Чемпіонату УПЛ…

— Значить, є дані від природи плюс хороша школа!

— Кілька місяців тому експерт проаналізував Вашу гру, виокремивши: «плюси» — швидкість і дриблінг; «мінуси» — неефективність у фізичній боротьбі, коли граєте центрфорвардом, і невідповідність «класичним» вимогам до амплуа вінгера (майже завжди зміщуєтеся з бровки в центр). Що скажете?

— Це більше погляд збоку. Все залежить від тактики — загальної і на конкретний матч. Є форварди високі, є силового плану. Я — десь проміжний варіант. Беру своє за рахунок обсягу роботи. Люблю на швидкості вриватись у штрафний майданчик. Якщо закриваю позицію центрального, вмію втекти від захисників, граючи на фланзі, часто прострілюю, навішую.

— Наостанок — здвоєне запитання: як Ви зуміли з віком не втратити техніку та швидкість і чи не маєте наміру реалізувати цю здатність свого організму в «м’якшому» Чемпіонаті?

— У кожної людини своя специфіка організму, але я вважаю, що головне — професіоналізм, як ти ставишся до себе. Треба багато працювати, слідкувати за собою. Тоді й подовжиш футбольне довголіття. І, наприклад, отримаєш шанс спробувати свої сили закордоном…