Фланговий гравець «Зірки» — про мотивацію, тренерську ротацію й комбінацію амплуа

— Андрію, спілкуючись із футболістами команд Групи 2, доводиться цікавитись одним питанням — мотивацією на 10 останніх турів.

— Для нас, як команди, головна мотивація — брати три очки в кожній зустрічі незалежно від того, в якій шістці виступаємо, й тепер це завдання не змінилось. Якщо конкретно про себе — для мене важливо рости як футболісту, чого намагаюся досягати в кожному поєдинку. Ще хочеться поборотися за приз УПЛ найкращій команді нашої шістки — призи завжди приємно отримувати!

— Погоджуєтеся з думкою Мирона Маркевича, що основна причина, яка завадила кропивничанам вийти в Групу 1, — часті зміни тренерів?

— Це не зовсім до мене… Якщо цікава моя думка, скажу так: справді, три наставники за сезон — ситуація, яка не сприяє здобуттю позитивного результату. Спочатку у нас був Сергій Лавриненко, з яким ми вийшли в Лігу Парі-Матч: у нього своє бачення футболу й тренувального процесу. Потім прийшов аргентинський фахівець із радикально іншими поглядами. За ним — нинішній тренерський штаб зі своїми принципами. Причому в усіх випадках це були спеціалісти, але, повторюю, з відмінними методиками, до яких нам, гравцям, постійно потрібно було прилаштовуватися. Вірю, наступного сезону такого не буде, й ми спокійно працюватимемо з тренерами, до яких уже звикли.

— Експерт Олег Венглинський назвав Вас лідером «Зірки», гравцем, «який може повести за собою» і якому водночас «притаманна нестабільність». Як Вам така оцінка?

— У принципі, погоджуюся з нею. Відомо, що стабільність — основна ознака класного футболіста, а я поки цим не можу похвалитися: то граю вдало, то не дуже. Треба ще рости.

— Наставники інколи змінюють фланг, на котрому виступаєте. Де комфортніше грати — праворуч, ліворуч?

— Моя «робоча» нога — ліва, тому… Все-таки більшу частину кар’єри я відіграв саме на лівому краю.

— Іще про позицію на полі: від матчу до матчу Вам доводиться грати або на захист, або на атаку. Якби самі могли вирішувати, якому амплуа віддали перевагу?

— Обороні. Мені справді більше подобається грати ближче до своїх воріт. Чому? Подобається діяти з глибини, починати атаку зі своєї половини поля, «розганяти» її. Якщо граєш «із відтяжкою», маєш багато простору. Більшу насолоду отримую не від забитого м’яча, а від результативної передачі.

— Гол зі штрафного у ворота «Динамо» став окрасою сезону. Що треба зробити, аби частіше забивати зі стандартних положень?

— На мою думку — має бути більше штрафних на нашу користь. Ми ж насправді дуже мало заробляємо стандартних положень! При тому, що на тренуваннях відпрацьовуємо їх.

— Наступного туру «Зірка» зустрінеться з «Дніпром»…

— Сподіваюся, ця гра, на відміну від поєдинку з «Ворсклою», буде багата на голеві моменти. У Дмитра Михайленка молода команда, яка формується навколо досвідченого лідера Руслана Ротаня. З ними приємно грати.