Новини
05ЛИП
​Про першого українця, який вигравав єврокубок

Влітку 2007-го відійшов у кращий світ Олекса Бокшай — один із наших найзнаменитіших кіперів


«Славія» (Прага) — володар Кубка Мітропи-1938. Олекса Бокшай — крайній ліворуч. Наш земляк стояв на воротах у обох фінальних матчах проти будапештського «Ференцвароша» (2:2, 2:0).

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Олекса (Олександр, Олексій, Алєкса) Петрович Бокшай.

Дата й місце народження: 27 березня 1911 року, Великі Лази (Австро-Угорщина, сьогодні — село Ужгородського району Закарпаття).

Дата й місце смерті: 27 серпня 2007 року, Прага (Чехія).

Голкіпер, тренер.

Зріст, вага: 184 см, 79 кг.

Виступав за клуби: «Русь» (Ужгород) 1926/27–1936/37; «Славія» (Прага) 1937/38–1942/43.

Виступав за другу збірну Чехословаччини 1938.

Очолював збірну Чехословаччини 1948–1949.

Автор книжки спогадів «Gentleman travniku a skolnich trid» (2008).

ЯКБИ НЕ ВІЙНА, ЯКБИ НЕ ТРАВМА, ЯКБИ НЕ…

Він був високообдарований голкіпер, якого обставини змусили розпрощатись із великим спортом у 27 років. Він найпершим із-поміж українців тріумфував у континентальному турнірі. Крім нас, «своїм» його називають чехи й т.зв. «русини». Його хрестили під іменем Олекса Петрович Бокшай, хоча в Європі до нього зверталися Алєкса…

На обкладинці біографічної книги, котра побачила світ у червні 2008-го, написано: «Gentleman travniku a skolnich trid» («Джентльмен газонів та шкільних класів»). У передмові ж читаємо, що «Uzhorodsky rodak siril slavu podkarpatskeho a ceskeho sportu» («Уродженець Ужгорода пропагував славу підкарпатського й чеського спорту»). Он як: підкарпатського!

Питання національності Бокшая дискусійне настільки, що ніхто не поставить у ньому крапку. Тим паче він сам не заморочувався над ним. Прогляньте факти: Вознесенська церква в селі Великі Лази, де найвідоміший повпред команди «літаючих учителів» отримав хрещення, належала на той час греко-католикам, із якими Олекса мав тісні взаємини і в Ужгороді; мешкаючи у столиці Срібної Землі, воротар місцевого СК не дуже переймався тим, ким є, — українцем чи «русином», а будапештські газети вважали його мадяром; урешті, перебравшись до Праги, закарпатець швидко асимілювався в тамтешнє оточення — мовне, цивілізаційне, етнічне.

…Жаль його: у неповні 17 — основний в ужгородській «Русі»; за два роки приходить телеграма од угорського МТК, але відмовив, бо батько не пускав; через десятиліття заступає в основі чеської «Славії» високославного Франтішека Планічку, негласно визнається кіпером №1 Старого Світу, все життя й спортивна путь попереду, аж тут… Мюнхенський зговір, мобілізація, фатальні місяці без футболу.

Формально він виступав до 1943-го включно, та насправді останні п’ять років кар’єри вмістили всього кілька десятків ігор, що їх провів уже інший «брамар»: самовладання, реакція, бачення поля пішли. Прийшла розгубленість. Нові конкуренти. Розрив нирки. Забуття серед земляків.

…Восени 1938 року він став героєм Кубка Центральної Європи (Мітропи) — головного континентального турніру тих часів, який був аналогом сучасної Ліги Чемпіонів.

ДОСЯГНЕННЯ

Командні

………Срібний призер чемпіонату Підкарпатської Русі серед слов’янських команд (2): 1926/27, 1927/28.

………Срібний призер чемпіонату Східної Словаччини серед слов’янських команд (2): 1926/27, 1927/28.

Володар Кубка Підкарпатської Русі (1): 1927.

Володар Кубка Західної України (2): 1927, 1928.

Чемпіон Підкарпатської Русі серед слов’янських команд (6): 1928/29, 1929/30, 1930/31, 1931/32, 1932/33, 1933/34.

Чемпіон Східної Словаччини серед слов’янських команд (6): 1928/29, 1929/30, 1930/31, 1931/32, 1932/33, 1933/34.

………Срібний призер чемпіонату Словаччини серед слов’янських команд (2): 1928/29, 1930/31.

………Бронзовий призер чемпіонату Словаччини серед слов’янських команд (2): 1929/30, 1931/32.

Чемпіон Словаччини серед слов’янських команд (2): 1932/33, 1933/34.

Чемпіон Словаччини (2): 1932/33, 1935/36.

Чемпіон Підкарпатської Русі та Східної Словаччини (2): 1934/35, 1935/36.

………Срібний призер чемпіонату Словаччини (1): 1934/35.

………Срібний призер перехідного турніру чемпіонату Чехословаччини (1): 1936.

………Срібний призер чемпіонату Чехії та Моравії (2): 1937/38, 1938/39.

Володар Кубка Мітропи (1): 1938.

Чемпіон Чехії та Моравії (4): 1939/40, 1940/41, 1941/42, 1942/43.

Володар Кубка Чехії та Моравії (2): 1941 (у фіналі не грав), 1942 (у фіналі не грав).

Володар Кубка Середньої Чехії (2): 1941, 1943.

Індивідуальні

У референдумі «Футболіст року в Західній Україні» (6): 1929 (№2), 1931 (№1), 1932 (№1), 1935 (№2), 1937 (№1), 1938 (№1).

У референдумі «Голкіпер року в Західній Україні» (6): 1929 (№1), 1931 (№1), 1932 (№1), 1935 (№1), 1937 (№1), 1938 (№1).

Постфактум

………У списках найкращих футболістів України за десятиліттями: 1930-ті — №2.

………У списку найкращих голкіперів України 120-ліття (1894–2014): №4.

СВІТОВИЙ РЕКОРДСМЕН?

Попервах уся увага на таблицю:

ФУТБОЛІСТИ, ЯКІ ВИГРАЛИ НАЙБІЛЬШЕ НАЦІОНАЛЬНИХ ЧЕМПІОНАТІВ

Титули

Футболісти

Країни

Чемпіонати, титули (сезони)

17

Пеле

Бразилія

Бразилії-6 (1961, 1962, 1963, 1964, 1965, 1968); штату Сан-Паулу-10 (1958, 1960, 1961, 1962, 1964, 1965, 1967, 1968, 1969, 1973); США-1 (1977)

16

Імре Шлоссер

Угорщина

Угорщини-16 (1906/07, 1908/09, 1909/10, 1910/11, 1911/12, 1912/13, 1914, 1915-весна, 1915-осінь, 1916/17, 1917/18, 1918/19, 1919/20, 1920/21, 1921/22, 1926/27)

14

Іржі Новотний

Чехія

Чехословаччини-6 (1986/87, 1987/88, 1988/89, 1989/90, 1990/91, 1992/93); Чехії-8 (1993/94, 1994/95, 1996/97, 1997/98, 1998/99, 1999/00, 2000/01, 2002/03)

14

Олександр Шовковський

Україна

України-14 (1993/94, 1994/95, 1995/96, 1996/97, 1997/98, 1998/99, 1999/00, 2000/01, 2002/03, 2003/04, 2006/07, 2008/09, 2014/15, 2015/16)

Тепер поміркуймо: якщо міжнародні статистичні структури визнають національними чемпіонатами першості штатів Бразилії, то чому би не закріпити відповідний статус за регіональними турнірами, які розігрувались у Чехословаччині 1920-х — 1930-х? Нагадаю, ця держава була федеративною, а Підкарпатська Русь мала статус автономії.

Якщо дамо позитивну відповідь на окреслене запитання, дійдемо висновку, що світовим рекордсменом за кількістю чемпіонств є Олекса Бокшай — у нього їх 22: 18 за часів виступу в ужгородській «Русі» плюс чотири в лавах празької «Славії»…

Про відео Кубка Мітропи-1938: усе, що вдалося розшукати, — мікроскопічний звіт італійського телебачення про півфінал «Дженоа» — «Славія» (4:2). Вихованець закарпатського футболу тут з’являється в кількох епізодах:

Володимир Баняс, спеціально для офіційного сайта УПЛ.