Новини
12ЛИП
Готувалися до фестивалю…

Пам’яті великого тренера Віктора Маслова: понад півстоліття тому «Динамо» під його керівництвом виграло турнір, про який уже ніхто не пам’ятає

Історична довідка

Кубок комсомолу СРСР — офіційний турнір, організований ВЛКСМ і ФФ колишнього Радянського Союзу наприкінці весни 1965 року; один із аналогів європейських Кубків ліг. Змагання було задумане в рамках кампанії збору коштів для ІХ Всесвітнього фестивалю молоді та студентів, який мав прийняти Алжир влітку 1965 року. Згідно з наміченим планом, чотири клуби-учасники — «Зеніт» (Ленінград), «Торпедо» (Москва), «Шахтар» (Донецьк), «Динамо» (Київ) — мали розіграти турнір із трьох матчів. Однак відбувся один півфінал замість двох (донбаські «гірники» відмовилися від гри), а переможець другого матчу (московські «автозаводці») не зміг взяти участь у вирішальному поєдинку.

Кришталевий приз переможця Кубка комсомолу СРСР.

Півфінал

27.05. «Зеніт» (Ленінград) — «Торпедо» (Москва) — +:– /рахунок 4:4, по пен. 5:8 анульований/

27.05. «Шахтар» (Донецьк) — «Динамо» (Київ) — не відбувся

«/…/ Регламентом было предусмотрено основное время в два тайма по 45 минут, а если оно не выявляло победителя, то назначалась серия 11-метровых ударов, причём пенальти пробивали все (!) 11 футболистов, включая вратарей. По матчу в Ленинграде. 27 мая 1965 года. Стадион имени С. М. Кирова. «Зенит» — «Торпедо» Москва. 4:4 (серия пенальти 5:8). Голы: Лев Бурчалкин-2, Юрий Соловьев, Николай Рязанов — Олег Сергеев, Эдуард Стрельцов, Владимир Бреднев, ленинградец-вратарь Лев Белкин (в свои ворота). Игровое время завершилось вничью 4:4. Сначала вели в счёте ленинградцы 3:0, затем москвичи забили четыре мяча и вышли вперёд (3:4), однако хозяевам поля удалось сравнять счёт — 4:4. В серии послематчевых пенальти победу одержали «автозаводцы» — 8:5. Исполнявший один из ударов Виктор Шустиков пробил так, что вратарь «Зенита» не успел даже рук поднять, и мяч сбил у него кепку с головы /…/» [російський історик Володимир Єргаков].

Фінал

«Динамо» (Київ) — «Зеніт» (Ленінград) — 3:3 (2:2), по пенальті 10:8.

31 травня. Київ. Центральний стадіон. 26000 глядачів.

Арбітри: Балакін М., Коршак, Вихров (усі — Київ).

«Динамо»: Рудаков, Щегольков, Круликовський, Островський, Сабо, Турянчик, Базилевич (Веригін, 46), Серебряников, Медвідь, Біба, Дровецький. Тренер Маслов.

«Зеніт»: Востроїлов (Бєлкін, 46), Непомилуєв, Совейко, Дергачов, Алам, Садирін, Завидонов, Васильєв (Кротков, 46), Рязанов, Бурчалкін, Соловйов Ю. Тренер Федоров Вал.

Голи: Сабо (5), Базилевич (6), Медвідь (57) — Бурчалкін (13), Васильєв (34), Завидонов (84).

«/…/ Минулого понеділка (31 травня) закінчився розіграш Кубка Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді та Федерації футболу СРСР. Це був офіційний турнір, організований на підтримку Всесвітнього фестивалю молоді. На жаль, не все заплановане вдалося реалізувати. На 27 травня були заплановані півфінали, однак відбувся лиш один: у Ленінграді «Зеніт» і «Торпедо» зіграли внічию 4:4, а по пенальті виграли москвичі. Того ж дня київське «Динамо» мало вийти на поле в Донецьку, проте «Шахтар» наперед повідомив, що не має можливості прийняти суперника. У вирішальному матчі Кубка комсомолу динамівці столиці України чекали на «Торпедо», проте москвичі не зуміли прилетіти, тож їх замінили ленінградці. Отже, в Києві «Динамо» і «Зеніт» розіграли фінал: він вийшов дуже результативний — 3:3, а по пенальті перемогли господарі поля, здобувши кришталевий приз у вигляді футбольного м’яча на ніжці /…/» [газета «Ленінець» за 03.06.1965, спецвипуск, с. 4].

Володимир Баняс, спеціально для офіційного сайта УПЛ.

На фото: щойно «Динамо» завоювало перший приз епохи Маслова — Кубок СРСР 1964 року.