У вкрай нервовому й цікавому матчі в столиці зафіксовано нічию

Ймовірно, щодо першої характеристики – нервовості – зустріч «Олімпіка» та «Зорі» перевершила всі інші в турі. Що, значною мірою, було прогнозовано: луганці вже цілий місяць на ходу, а донеччани в двох останніх турах продемонстрували, що тренерська методика В’ячеслава Шевчука дуже ефективна. То що ж ми в підсумку побачили за наслідком таких обставин?

Дуже динамічну, мобільну гру, де команди, невпинно атакуючи навіть у компенсований час, створили не дуже багато по-справжньому голевих моментів. Чому ж? І ті, й ті взяли на озброєння щільну тактику пресингу, докладаючи багато зусиль для перекриття вільних зон суперника. Виходило це як у гостей, так і в господарів поля.

Особливо ефективно – до перерви: перший тайм був позначений мінімумом гострих епізодів. По перерві на якусь мить здалося, що русло гри зміниться, а глядачі побачать лавину голів: за 10 хвилин гості встигли відкрити рахунок і незбагненним чином пропустити через пенальті; взагалі – швидкості ще більше зросли, виникли передумови для подальших взяттів воріт.

Утім, надалі як одна команда, так і друга прагнули грати максимально надійно, попри те, що повторимось, атакували. По-справжньому близькою до перемоги була «Зоря», атакувальний хав (у цьому матчі – відтягнутий форвард) якої Гордієнко (один із футбольних героїв листопада) міг принести своїм перемогу. Проте «одинички» на табло все ж не змінились іншими цифрами.

ПРОТОКОЛ МАТЧУ