15 і 10 років тому в існуванні донецького клубу сталися дві епохальні події

2004-й: МІРЧА ЛУЧЕСКУ — НОВИЙ ТРЕНЕР «ШАХТАРЯ»

18 травня румуна призначено тренером, а за чотири дні він уже провів свій перший матч. У дебютному інтерв’ю для прес-служби «гірників» Луческу розповів таке:

— Які мали пропозиції, крім запрошення Ахметова?

— Кликали до англійського «Портсмута», грецького «Олімпіакоса», румунського «Рапіда», національної команди Кореї. Але я дотримав слова. Пан Ахметов випередив усіх.

— Чи можлива поява в «Шахтарі» відомого форварда Андріана Іліє?

— Усе можливе.

— Ви прийняли колектив у розпалі сезону…

— У мене вже була схожа ситуація, коли працював з міланським «Інтером». Нині я думаю про Лігу чемпіонів. Обміняємося враженнями з Віктором Прокопенком, з яким я маю хороші стосунки, і визначимо подальші напрямки роботи.

— Як оцінюєте потенціал нинішніх футболістів «Шахтаря»?

— Команда має шість-вісім гравців європейського рівня.

— Хто входитиме до вашого тренерського штабу?

— Поки що запросив Карло Ніколіні, він допомагав мені ще в італійській «Брешії».

— Долатимете мовний бар’єр?

— Моя дружина народилася на Одещині, тож маю вдома вчителя. Окрім того, російську вивчав ще у школі.

— Що скажете про рівень українського чемпіонату?

— За перше місце поки що борються дві команди, проте невдовзі, вважаю, ситуація зміниться. Коли за першість сперечатимуться чотири-п’ять команд, тоді можна буде говорити, що чемпіонат вийшов на високий рівень.

— Ви підтримуватимете стосунки з наставником національної команди України?

— Я завжди так робив, хоч би де працював. Запитайте у турка Шенола Гюнеша, вісім гравців із мого «Галатасарая» виступали на Мундіалі-2002. Сьогодні в Крайові відбудеться прощальний матч Георге Попеску. Зіграють збірні Румунії та світу. За перших гратимуть Рац і Стойкан, за других — Андрій Воробей. Партнерами нападника «Шахтаря» стануть такі зірки, як Марко ван Бастен і Клаудіо Таффарел…

2009-й: ТРЕТІЙ ЄВРОТРОФЕЙ ДЛЯ УКРАЇНИ

20 травня донецькі «гірники», здолавши у фіналі останнього розіграшу Кубка УЄФА німецький «Вердер», увійшли до історії. Одне з вітчизняних видань так описало незабутній матч у Стамбулі:

— Чомусь перед фіналом була впевненість, що Кубок УЄФА приїде в Донецьк! І причини на те були. Донеччани набули досвіду в єврокубках, що підтвердила нинішня весна. У розпорядженні Мірчі Луческу був оптимальний склад, близький до ідеального, який тільки можна уявити для української команди. Та й проблеми «Вердера» додавали впевненості.

Мірча Луческу вирішив зіграти в атакуючий футбол у фіналі. Ні, звичайно, в старті не вийшли два форварди, але класичним опорником був один Маріуш Левандовський. Хюбшман через дискваліфікацію грати не міг, але в основі ми чекали побачити Дуляя, а не Вілліана. Поза сумнівом, Фернандиньо повинен був допомагати, але бразилець все ж таки більше диспетчер і, напевно, Луческу, перш за все, розраховував на креатив від бразильської п’ятірки. Загалом, Мірча хотів виграти цей фінал красиво, і його можна зрозуміти в цьому прагненні, особливо після вдалої реалізації плану…

Перші п’ять хвилин команди провели обережно. Сигналом до активних дій послужив постріл Луїса Адріано з-за меж штрафного. Жадсон, знаходячись в оточенні трьох суперників, зумів розвернутися і зробити точну передачу, але його співвітчизник з вигідної позиції трішки схибив. Лише хвилині на десятій німецька команда змогла зачепитися за м’яч, однак жодного загострення «Вердер» створити не міг. Тим часом «гірники» активно задіювали правий фланг, де Срна з Ілсиньо, за підтримки Фернандиньо, закрутили таку карусель, що німці почали сипатися.

Якщо і до того оборона бременців не здавалася непрохідною, то на 25-й хвилині вона відверто провалилася: після передачі з глибини поля й пропуску м’яча Ілсиньо на побачення з голкіпером вийшов Луїс Адріано. Спритна підсічка над Візе, який падав бразильцю в ноги, — і м’яч у воротах — 1:0! Трибуни закипіли! Під шумок «гірники» провели ще дві перспективні атаки-близнюки. Але в першому випадку Адріано з кута штрафного бив вище, а в другому — м’яч у ближньому нижньому куті після пострілу Вілліана накрив Візе.

Але не минуло й десяти хвилин, як «Вердер» відновив статус-кво. Звичайний штрафний прямо по центру, Налдо б’є повз стінку, а П’ятов допускає промах, один з, на жаль, поки що регулярних в його кар’єрі. Від рук нашого воротаря м’яч відлітає не на кутовий, не над поперечиною, а точно в кут. Як тут не пригадати домашній матч з «Барселоною», коли на останніх хвилинах П’ятов не втримав м’яч після легкого флангового прострілу, що призвело до взяття воріт Мессі. Ех, що коїться з нинішніми українськими воротарями! То Богуш ляп допустить, тепер — знову П’ятов. А не за горами гра в Загребі з Хорватією.

У час, що залишився до перерви, перевагою володіли, як і раніше, «помаранчево-чорні». Гравці «Вердера» двічі насилу виносили м’яч із штрафної, а потужний постріл Левандовського, якому в понеділок виповнилося тридцять — до речі, він самий віковий гравець на полі в «Шахтаря», — прийняв на себе воротар. Другий тайм «гірники» за інерцією почали активніше. Срна ударом з власноруч заробленого штрафного примусив Візе відбити м’яч кулаками, а пару хвилин опісля реакцію кіпера збірної Німеччини пострілом у протилежний кут перевірив вже Жадсон. Після цього гра на якийсь час заспокоїлася.

На відміну від першого тайму, в другому більше активності в донеччан проявляв лівий фланг Вілліана. Срна кросами з протилежної половини поля забезпечував м’ячем бразильця, що активізувався, але того уважно стеріг на підступах до власного штрафного досвідчений Клеменс Фрітц. Гра до цього часу заспокоїлася остаточно і вибухала лише епізодично. Здебільшого всі дії суперників зводилися до провокацій в діях. Хвилини до 75-ї з’явилося відчуття, що 90 хвилин для з’ясування сильнішого суперникам буде недостатньо. Однак все міг вирішити один епізод, особливо якщо будуть фоли поблизу власних воріт. Так, на 78-й хвилині П’ятов реабілітував себе за помилку в першому таймі, парирувавши небезпечний удар головою Піцарро в нижній кут після навісної передачі з штрафного. Справа таки дійшла до овертайму.

У додатковий час у «Шахтаря» відкрилося друге дихання. Практично весь перший екстра-тайм він атакував, а найголовніше — забив. Гладкий влучив у захисника, хитрий удар Срни парирував Візе, а третя спроба вдалася на всі сто. Срна чітко вивернув з правого флангу м’яч на набігаючого в штрафний Жадсона, який в дотик завдав хитрого удару. Візе дістав м’яч, але, як і П’ятов у першому таймі, не перешкодив йому потрапити у ворота. Від руки воротаря м’яч покотився і перетнув лінію воріт в самому їх куті — 2:1. Німці відразу могли відігратися, але П’ятов вдруге в цій грі врятував «Шахтар» і засмутив Піцарро. «Шахтар» отримав титул і заповітний трофей, а «Вердер» залишився лише з… нардами, дарованими організаторами кожному учасникові фіналу напередодні зустрічі…