Новини
02ГРУ
Забуті турніри клубного футболу України, частина друга

Чемпіонат Західної України (1932, 1936 роки)

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

 

Мистецтво ЗУЗ — умовна об’єднувальна назва двох футбольних турнірів за коловою системою, які відбулися 1932 і 1936 років за участі найсильніших клубних команд Західної України. Загалом між Першою та Другою світовими війнами на території західноукраїнських земель, що входили до складу трьох держав — Польщі, Чехословаччини, Румунії, відбулося кількадесят футбольних турнірів за моделлю чемпіонату. Однак лише два змагання, учасниками котрих стали етнічно українські команди, мали міждержавний статус: 1932-го у Станіславові та 1936-го у Львові. Видатний діяч національного спортивного руху Іван Боберський запропонував сприймати ці розіграші як «Мистецтво ЗУЗ», тобто чемпіонат Західної України.

 

СТАТИСТИКА

 

1932 РІК

10.09. «Пролом» (Станіславів) — «Україна» (Львів) — 3:6

10.09. «Ревера» (Станіславів) — «Довбуш» (Чернівці) — 3:4

11.09. «Пролом» (Станіславів) — «Довбуш» (Чернівці) — 2:1

11.09. «Ревера» (Станіславів) — «Україна» (Львів) — 4:3

Команди

1.

2.

3.

4.

В

Н

П

М

О

1.

«Україна» (Львів)

3:4

 

6:3

1

0

1

9:7

2

2.

«Ревера» (Станіславів)

 

3:4

 

1

0

1

7:7

2

3.

«Довбуш» (Чернівці)

 

 

1:2

1

0

1

5:5

2

4.

«Пролом» (Станіславів)

 

 

 

1

0

1

5:7

2

 

1936 РІК

12.06. /Львів/ «Пролом» (Станіславів) — «Довбуш» (Чернівці) — –:– /відмінений/

12.06. «Україна» (Львів) — «Поділля» (Тернопіль) — –:– /перенесений/

13.06. /Львів/ «Пролом» (Станіславів) — «Сян» (Перемишль) — 4:3

13.06. «Україна» (Львів) — «Поділля» (Тернопіль) — 8:3

14.06. /Львів/ «Пролом» (Станіславів) — «Поділля» (Тернопіль) — 0:0

14.06. «Україна» (Львів) — «Сян» (Перемишль) — 1:0

Команди

1.

2.

3.

4.

В

Н

П

М

О

1.

«Україна» (Львів)

 

8:3

1:0

2

0

0

9:3

4

2.

«Пролом» (Станіславів)

 

0:0

4:3

1

1

0

4:3

3

3.

«Поділля» (Тернопіль)

 

 

 

0

1

1

3:8

1

4.

«Сян» (Перемишль)

 

 

 

0

0

2

3:5

0

 

УЧАСНИКИ

 

1932 Рік

«УКРАЇНА», ЛЬВІВ: Бутель, Сич, Скрегота, Борсук, Кіцила, Підлісецький, Воробець, Труш, Петрів, Магоцький С., Магоцький В., Лисик. Тренер Терлецький Гр.

«РЕВЕРА», СТАНІСЛАВІВ: …, Рудзяк, … Тренер Бодер.

«ДОВБУШ», ЧЕРНІВЦІ: Попович, Добровольський, Лесько, Антоняк, Цопа Т., Кульчицький, Суховерський О., Мигайлюк В., Рибак В., Янковий, Буш. Тренер Губер.

«ПРОЛОМ», СТАНІСЛАВІВ: Андріїшин О., Стеткевич, Кардаш, Росяк, Бриндзей, Ліськевич, Дем’янчук Р., Новицький, Попель, Якібчук, Каменський. Тренер Новицький.

Голи: Магоцький В.-3, Петрів-3, Попель-3, Рудзяк-2, Воробець, Магоцький С., Труш…

Нереалізовані пенальті: …

Вилучення: Борсук, Магоцький С.

 

1936 РІК

«УКРАЇНА», ЛЬВІВ: Босий, Гуцул, Воробець, Вішка, Цимбала, Скрегота, Підлісецький, Гошовський, Скоцень Й., Пазуняк, Краєвський, Мікльош К., Лисик, Сиротюк, Скоцень О., Петрів. Тренер Терлецький Гр.

«ПРОЛОМ», СТАНІСЛАВІВ: Андріїшин О., Багриновський М., Андріїшин В., Куліба, Кернякевич, Менів, Дем’янчук Я., Дем’янчук Р., Якібчук, Урсакий, Ліськевич. Тренер Новицький.

«ПОДІЛЛЯ», ТЕРНОПІЛЬ: Крамарчук, Муран, Люшняк, Рудий, Костяк, Рейовський, Олейнюк Є., Завадович, Королюк М., Королюк О., Петерсіль. Тренер Ничка.

«СЯН», ПЕРЕМИШЛЬ: Лозинський, Романець Ст., Побідинський, Федорович, Кіцила, Ходань, Турко, Суський, Дигдалевич, Партика, Біницький, Макар, Медвіть.

Голи: Скоцень О.-4, Якібчук-3, Краєвський-2, Воробець, Дем’янчук Я., Макар, Медвіть, Олейнюк Є., Сиротюк, Скрегота, Турко…

Нереалізований пенальті: …

 

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

 

СПОРТ.

Гостинний виступ черновецького Довбуша і львівської України у Станиславові.

У днях 10. і 11. вересня ц.р. (субота-неділя) відбудуться товариські мячеві змагання між дружинами Довбуш — Україна — Пролом — Ревера. Ціль дводневних змагань: навязати товариські звязки з нашими буковинськими земляками.

Порядок змагань: субота, год. 14.15: Україна — Пролом, субота, год. 16.00: Довбуш — Ревера; неділя, год. 14.00: Довбуш — Пролом, неділя, 16.00: Україна — Ревера…

Приїзд української черновецької дружини до Станиславова у пятницю посп. поїздом в год. 20.46. а львівської України в суботу ранком.

(«Діло» (Львів) за 09.09.1932).

 

СПОРТ.

Товариські змагання.

Станислав, 10.IX. УКРАЇНА — ПРОЛОМ — 6:3 (3:1).

Україна виступила в суботу без Ґоцького, з Трушом на середині нападу. Перемога львівської дружини вповні заслужена.

ДОВБУШ (Чернівці) — РЕВЕРА — 4:3 (3:1).

Гра обох дружин гарна, амбітна й на високому рівні. Дружина Довбуша загально подобалася…

(«Діло» (Львів) за 13.09.1932).

 

СПОРТ.

Великі дні копаного мяча в Станиславові.

В суботу й неділю, 10. і 11. вересня відбувся в Станиславові великий турнір копаного мяча при участи 4-ох дружин: Довбуш (Чернівці), Україна (Львів) і Пролому та Ревери (Станиславів). Висліди поодиноких стріч такі:

Субота.

УКРАЇНА — ПРОЛОМ — 6:3 (2:1).

Гарна гра обох дружин. Україна перемогла противника технікою і рутиною, зате Пролом виказав більше праці й амбіції. Перші ворота добув несподівано Пролом зі стрілу Попеля. За хвилину вирівняв по корнері Труш. Другі ворота для України здобув по центрі Воробця Петрів. Серію воріт України підвищили по перерві Воробець з перебою, Маґоцький (двоє) і Петрів. Пролом незвичайною амбіцією випрацьовує ще двоє воріт, усталюючи вислід змагань 6:3.

ДОВБУШ — РЕВЕРА — 4:3 (0:1).

Одинокі ворота першої половини пропустив фатально воротар Довбуша. Перших 15 хвилин по перерві це справді концертова гра черновецьких гостей, які у так короткому часі вспіли провадити вже 3:1. Гарну гру знівечив суддя, незвичайно сторонничий в користь Ревери, який диктує двічі вільного й несправедливо карного, що використовує Ревера, добуваючи двоє воріт. З дружини Довбуша найкраще подобалися серед. помічник, правий лучник і оборона.

Неділя.

ПРОЛОМ — ДОВБУШ — 2:1 (2:0).

Несподівана, одначе вповні заслужена перемога незвичайно амбітної і працьовитої дружини Пролому, для якої обоє воріт добув найліпший в нападі Попель. Також дуже добре грали воротар Андріїшин, оборонець Кардаш і серед. помічник Бриндзей. На заввагу заслуговує також гарна комбінаційна гра нашої станиславівської дружини.

Після цих змагань відбулося на грищі святочне привітання львівських і черновецьких гостей. В імені ініціяторів і орґанізаторів цих змагань промовляли дир. Мартинець (Пролом) і представник Ревери, які вручили гостям гарні китиці цвітів. Відповіли їм відпоручники Довбуша і України.

РЕВЕРА — УКРАЇНА — 4:3 (1:2).

В першій половині незвичайно гарна гра України, яка виступила вже з обома Ґоцькими і Лисиком на середині помочі. Перших двоє воріт добувають Ґоцький І. і Петрів, який безперечно був найліпшим грачем з усіх 4-ох дружин. Треті й найгарніші ворота дня стріляє Ґоцький ІІ. Вже 70 мін. гри провадить Україна 3:1. Одначе змагання кінчаться для львівської дружини впрост трагічно. Скрегота сходить з грища, бо спішиться до поїзду (до військової служби). Заступає його Труш. А суддя, який суддював зовсім добре, викидає з грища Ґоцького І. і Борсука за неспортову поведінку. Підлісецький завинює карного і наріжника, з чого Ревера добуває двоє рішаючих воріт і Україна сходить з грища переможеною, знівечивши у кількох мінутах працю 3/4 змагань. Львівська дружина, яка гарною грою у першій половині добула собі заслужене признання серед глядачів, викликала опісля велике негодування неспортовою поведінкою деяких змагунів.

Видців першого дня 700, другого понад 1300…

(«Діло» (Львів) за 14.09.1932).

 

СПОРТ

В суботу, дня 10. вересня ц.р., та в неділю, дня 11. вересня ц.р. гостив «Довбуш» на запросили тамошнього У.С.Т. «Пролом» в Станіславові.

Першої днини мав «Довбуш» за противника мистця Станіславова «Реверу», котрого побідив 4-3. За те другої днини програв проти молодої української дружини «Пролом» 1:2.

Замітним було щире прийняття «Довбуш»-анців в Станіславові не лиш — зі сторони «Пролому» та «Ревери», але з боку всего українського загалу…

(«Час» (Чернівці) за 25.09.1932).

 

…У вересні 1932 року на грищі Каси Ощадности, в Станиславові, відбувся турнір чотирьох клюбів «Довбуш»-Чернівці, «Україна»-Львів, «Ревера» та «Пролом» зі Станиславова. Всі чотири клюби здобули в цьому незабутньому, великому турнірі по два пункти: першого дня «Україна» перемогла «Пролом» 6:3, а «Довбуш» — «Реверу» 4:3. Наступного дня «Пролом» випередив буковинських гостей 2:1, при цьому феноменальний тоді воротар «Пролому» Андріїшин, популярно «Зайко», зловив два карні удари, а «Ревера» такими ж феноменальними двома «сляльомами» Рудзяка перекреслила ведення «України» 3:1, а потім 3:2 і виграла 4:3. Тільки відношення воріт рішило про першість:

  1. «Україна» — ворота 9:7; 2. «Довбуш» — ворота 5:5; 3. «Ревера» — ворота 7:7; 4. «Пролом» — ворота 5:7…

(«Альманах Станиславівської землі» редактора-упорядника Б.Кравціва за 1975 рік, с. 348-349).

 

«Довбуш» у Станиславові

На запрошення станиславівського клюбу «Пролом» 10 та 11 вересня 1932 року «Довбуш» узяв участь в спортовому фестивалі цієї дружини. Крім господарів та «Довбуша», участь у турнірі взяли СТ «Україна» зі Львова та сильна місцева польська дружина «Ревера».

Висліди цих змагань були такі: «Україна» — «Пролом» 6:3, «Довбуш» — «Ревера» 4:3, «Пролом» — «Довбуш» 2:1, «Україна» — «Ревера» 3:4 (хоч «Україна» вже провадила 3:1). При рівності очок місця в цьому турнірі визначено згідно з відношенням воріт. Перше місце зайняла «Україна» із воротами 9:7, другим і третім місцем поділились «Довбуш» 5:5 та «Ревера» 7:7, а останнє місце зайняв «Пролом» із відношенням воріт 5:7.

Склад «Довбуша»: Попович, Е. Добровольський, Ю. Лесько, Антоняк, Т. Цопа, Кульчицький, О. Суховерський, В. Мигайлюк, В. Рибак, І. Янковий та Р. Буш.

Склад «України»: Бутель, Сич, Скрегота, Борсук, Кіцила, Підлісецький, Воробець, Маґоцький I, Петрів, Маґоцький II та Лисяк.

Склад «Пролому»: Андріїшин, Стеткевич, Кардаш, Росяк, Бриндзей, Ліськевич, Дем’янчук, П. Новицький, Попель, Якібчук та Камінський.

Ось що пише у своїх споминах О. Суховерський про поїздку до Станиславова:

«Ходять чутки, що «Довбуш» поїде до Станиславова на спортовий фестиваль «Пролому». Ми, змагуни, всі тішимося, бо виїдемо за границю Румунії і будемо свобідніше чутися, але із тим виїздом було багато труду і мороки, бо всього 48 годин перебували ми в Станиславові. Приїхали ми до Станиславова десь опівночі, і то дуже змучені, бо на границі нас обидва окупанти перешукали до нитки. Ми пішли скоро спати, бо нас чекала тяжка гра проти «Ревери». На другий день не було жарту, та ми зібрали всі свої сили і виграли з вислідом 4:3. Ця побіда принесла так нам, як і українській публіці велике задоволення. Натомість другого дня проти «Пролому», через змучення і злегковаження противника, ми програли 1:2».

(Книга «Український спортовий клюб «Довбуш»-Чернівці та український спорт на Буковині 1920–1940» В.Карповича та П.Григоровича за 1984 рік, с. 45-46).

 

…Окрім щорічної товариської зустрічі з львівською «Україною», в якій «Пролом» традиційно програв (3:6), команда взяла участь у турнірі чотирьох команд, який пройшов у Станиславові у вересні на стадіоні польської Каси ощадної. В компанії таких відомих на той час своїм класом команд, як «Довбуш» (Чернівці), «Україна» (Львів), «Ревера» (Станиславів), «Пролом» виглядав досить пристойно. Всі учасники цього турніру набрали по два очки. У перший день «Україна» перемогла «Пролом» — 6:3, а «Довбуш» — «Реверу» — 4:3. Наступного дня «Пролом» здолав буковинців — 2:1, при цьому воротар господарів Андріїшин (Зяйко) взяв два пенальті. Тим часом «Ревера» завдяки двом феноменальним проходам Рудзяка перекреслила надії львів’ян на перемогу в турнірі. Драматизм у цьому матчі полягав у тому, що «Україна» вигравала 1:3, а в результаті програла — 4:3. З урахуванням результативності команд підсумкова таблиця турніру виглядала так: «Україна» (Львів) — дев’ять забито, сім пропущено; «Довбуш» (Чернівці) — 5:5; «Ревера» (Станиславів) — 7:7; «Пролом» (Станиславів) — 5:7…

(Книга «Копаний м’яч у Станиславові» І.І.Дейчаківського за 2010 рік, с. 31-32).

 

Турнір у Станіславові

Восени у Станіславові відбувся товариський турнір. Окрім місцевих «Пролому» та «Ревери», до участі запросили львівську «Україну» та чернівецький «Довбуш». Другого дня змагань гостей урочисто привітали на стадіоні. Теодор Мартинець і представник «Ревери» вручили їхнім керівникам букети квітів.

Фаворитами вважали двох приїжджих. У перший день вони переграли господарів, але наступного румунські українці несподівано поступилися «Проломові». В заключному матчі «Україна» вигравала у «Ревери». Та на 70-й хвилині поле залишив Скрегота — мусив бігти на поїзд, щоб вчасно повернутися у військову частину, де проходив службу. Тут же арбітр вилучив Магоцького і Борсука. Згодом призначив у ворота гостей пенальті. Перевагу «чорно-червоні» не втримали.

Результат — чотири команди набрали однакову кількість очок. За співвідношенням забитих і пропущених м’ячів найкращою була «Україна». Та організатори оголосили переможцями турніру всіх учасників…

(Книга «Копаний м’яч» Д.Ф.Мандзюка за 2016 рік, с. 256).

 

СПОРТ.

Ювилейне свято С. Т. «Україна».

С. Т. «Україна» у Львові святкує в цьому році, як відомо, 25-ліття свого існування як самостійне статутове товариство. З цього приводу появиться на другий тиждень ювилейний альманах Т-ва, в якому буде поміщена ціла низка статей та споминів і кількадесят знимок, що ілюструватимуть працю й розвиток Т-ва за ціле чвертьстоліття. З нагоди цього рідкого ювилею і першого у нас того роду свята відбудеться на площі Сокола-Батька в днях 13. і 14. ц.м. змагання за чашу, уфундовану фабрикою «Елєґант», таких дружин: Субота 13.VI. год. 3.15 попол. Довбуш (Чернівці) — Пролом (Станиславів); год. 5. попол. Поділля (Тернопіль) — Україна (Львів). Неділя 14.VI. год. 2.30 попол. дефіляда змагунів С. Т. «Україна»; мінута мовчанки за помершими членами; привіти; год. 3.30 попол. Поділля — Пролом; год. 5. попол. Довбуш — Україна; год. 18.30 роздача нагород.

З приводу ювилею буде відправлена в неділю 14.VI. в год. 9. рано Служба Божа в катедрі св. Юра.

(«Діло» (Львів) за 05.06.1936).

 

СПОРТ.

Замість Довбуша гратиме Сян?

В останній хвилині довідуємося, що І. дружина черновецького Довбуша таки не приїде на ювилейні змагання України, бо румунська влада не дала грачам Довбуша пільгових пашпортів — тільки зажадала за пашпорти повної такси в круглій сумі 3.000 п. золотих. Тому Виділ України поробив ще нині усі можливі заходи, щоб у турнірі взяв участь, замість Довбуша, перемиський Сян, і з цією метою виїхав нині передполуднем представник України автом до Перемишля з відповідним письмом від своєї спортової магістратури. В крайнім випадку, якщо приїзд Сяну був би неможливий, виставить Україна до змагань свою відповідно скріплену ІІ. дружину. Отже ювилейний турнір 4 дружин відбудеться напевно.

(«Діло» (Львів) за 13.06.1936).

 

СПОРТ.

Ювилейний турнір С. Т. «Україна».

13.VI. «Пролом» — «Сян» 4:3 (2:2).

До цих змагань виступив «Сян» з кількома резервовими (без Суського і Партики в нападі та з резервовим воротарем), Пролом у повному складі: Андріїшин І., Багриновський ІІ., Андріїшин ІІ., Куліба, Кернякевич, Менів, Демянчук ІІ., Демянчук І., Якібчук, Урсакий, Ліськевич. Сян мав усеж таки більше з гри, а програв тому, що Пролом зумів використати кілька слабших пунктів противника, зокрема слабого воротаря. Та проте Пролом виявився теж технічно доволі заавансованою дружиною і при дальшій пильній праці чекає його ще неодин успіх, напевно більший, як несподівана виграна з Сяном. Ґолі для Пролому стрілили: Демянчук ІІ (1) і Якібчук (3), для Сяну Турко, Макар і Медвіть. Суддя п. Ігнатович.

13.VI. «Україна» — «Поділля» 8:3 (4:1).

Україна: Босий, Вішка, Воробець, Скоцень І., Цимбала, Пазуняк, Сиротюк, Скрегота (в ІІ. пол. Петрів), Лисик, Скоцень ІІ., Краєвський. Поділля: Крамарчук, Мурач, Люшняк, Будий, Костяк, Рейовський, Олійник, Завадович, Королюк, Король, Петерсіль. Україна перемогла в суботу легко, бо напад її працював просто концертово. Поділля, в якому вибивалися спеціяльно лівий криловий і правий оборонець, намагало амбіцією і запалом, але це в сумі помогло добути тільки 3 воріт (у тому 2 з карного). Третього ґоля для своїх барв стрілив Олійник, дуже гарним і сильним далеким стрілом. Ґолями для України поділились: Скрегота (головою), Краєвський, Сиротюк, Скоцень ІІ. (4), який був того дня дуже добре диспонований — у противенстві до неділі, та Воробець з карного. Суддя п. Раніш.

Видців у суботу до 1.000.

14.VI. «Пролом» — «Поділля» 0:0.

Недільні змагання почалися на грищі С.-Б., яке за кільканацять хвилин дощу стало зовсім непридатне до гри. Мяч у ріжних місцях не котився, а плавав. Та проте першу половину таки закінчено на ньому, а на дальшу частину змагань треба було мандрувати на грище Чорних, яке від дощу ні трохи не потерпіло і дозволяло вести зовсім регулярну гру. Як у першій так і в другій половині мав перевагу Пролом, але тверда і фізично сильна дружина Поділля боронилася з успіхом та виборола нерішений вислід. Заслугу має тут і немалу воротар Крамарчук, що за свою гру збирав гучні оплески. Було теж кілька небезпечних ситуацій під воротами Пролому, але Поділля не змогло використати доброго моменту до вільного стрілу. Пролом не використав у І. половині карного. Суддя п. Каньчигер.

14.VI. «Україна» — «Сян» 1:0 (0:0).

Фінал турніру тримав глядача увесь час у напруженні, тимбільше, що гра обох дружин стояла на доволі високому рівні і йшло про немалу ставку: чашу, уфундовану фірмою «Елєґант». До того перед змаганнями вручено урочисто змагунам Петрову й Лисикові почесні грамоти за 200-і змагання в барвах клюбу, що теж причинилось до піднесення святочного настрою. Дружини виступили в таких складах: Україна: Гуцул, Воробець, Вішка, Підлісецький, Гошовський, Скоцень І. (в ІІ. пол. Пазуняк), Краєвський, Мікльош, Лисик, Скоцень ІІ., Петрів (у ІІ. пол. замість Лисика грав Сиротюк, але на крилі); Сян: Лозинський, Романець ІІ., Побідинський, Федорович, інж. Кіцила, Ходань, Турко, Суський, Дигдалевич, Партика, Біницький.

Всупереч передбачуванням виявися Сян у недільних змаганнях дружиною дійсно дуже доброю, зовсім неподібною до тої, яку ми бачили недавно на змаганнях з Гасмонеєю та в суботу з Проломом. Ціла дружина грала не тільки жертвенно та з величезною амбіцією, але й виявила багато технічного знання, рухливости й зіграння, словом: була в знаменитій формі, так, що загально подобалась. Зате Україна в першій половині рідко коли доходила до голосу і Гуцул мусів добре пріти, щоб урятувати свою дружину від катастрофи в дні ювилею.

В ІІ. пол. гра непотрібно загострюється, але й вирівнюється, хоч Сян і дальше робить небезпечні випади головно своїми власними криловими. Вкінці приходить до голосу Україна і в 23. мін. другої половини Краєвський притомно використав подання Петрова та добув одинокі ворота для України (і взагалі одинокі ворота того дня), що їх приняла більш як 2.000 публіка не вмовкаючими оплесками. Після цього йшла ще дальше завзята гра, але ні одна ні друга сторона не могла вже здобутись на успішний стріл. При кінці мав ще Сиротюк ідеальну позицію, але стоячи кілька кроків перед порожними воротами, стрілив поза поперечку. Вкінці під оплески видців суддя п. Равх відсвистав змагання.

Після цієї перемоги перше місце в турнірі заняла Україна (4 п., в.в. 9:3) і добула на власність чашу фірми «Елєґант»; 2) Пролом (3 п., 4:3); 3) Поділля (1 п., 3:8); 4) Сян (0 п., 3:5). Чашу вручив переможній дружині дир. Скопляк. Пролом дістав різьблену гуцульську чашу, Поділля і Сян мистецькі тризуби.

На закінчення всі дружини поздоровили себе по спортовому, а Україна гукнула ще «слава» у честь публики…

(«Діло» (Львів) за 16.06.1936).

 

На згадку про ювілей С. Т. «Україна» Львів

Скінчився ювілейний турнір С. Т. «Україна» Львів — другий з черги змагів, які маємо величати «Мистецтво ЗУЗ». Перший змаг відбувся у Станиславові 1932 р. (а ще до того була Всеукраїнська Чаша!). Жаль тільки, що цього року не зміг, як тоді, показатися славний У. С. К. «Довбуш» із Чернівців — 12 червня буковинці мали вийти на матч з «Проломом» Станиславів, але не приїхали з Румунії і матч відмінили («ні тим — ні тим»); другий матч дня між С. Т. «Україна» Львів і У. С. К. «Поділля» Тернопіль теж записаний як «ні тим — ні тим» (до перенесення)…

І. Боберський, з Югославії.

(«Хліборобське слово» (Чернівці) за 20.06.1936).

 

…Поважний успіх здобули проломівські футболісти на ювілейному турнірі «України», 1936 року (ювілей 25-ліття), у Львові. Перемогою 4:3 над дещо ослабленим перемиським «Сяном» і нерішеною 0:0 проти тернопільського «Поділля» «Пролом» зайняв почесне друге місце в табелі турніру з трьома пунктами, зараз за переможною «Україною», що здобула чотири пункти (дві перемоги), перед «Поділлям» (1 пункт) і «Сяном» (0 пункт)…

(«Альманах Станиславівської землі» редактора-упорядника Б.Кравціва за 1975 рік, с. 349).

 

Заборона виїзду на ювілей СТ «Україна»-Львів

«Довбуш» був запрошений до участи в святкуванні ювілею 25-ліття СТ «Україна» у Львові в днях 13 і 14 червня 1936 р. З цього приводу мав відбутися у Львові турнір 4-ох українських дружин, а саме «України» зі Львова, «Сяну» з Перемишля, «Пролому» зі Станиславова та «Довбуша» з Чернівців. «Довбуш» не отримав дозволу на виїзд до Львова…

(Книга «Український спортовий клюб «Довбуш»-Чернівці та український спорт на Буковині 1920–1940» В.Карповича та П.Григоровича за 1984 рік, с. 65).

 

Величаві ювілейні дні

Щоб гідно відсвяткувати срібний ювілей т-ва «Україна», члени управи заздалегідь вжили заходів у польських державних чинників, щоб дістати дозвіл на приїзд УСК «Довбуш» з Чернівець, СК «Русь» з Ужгороду. Запрошено було теж УСК «Сян» з Перемишля. Всі клюби запрошення прийняли. Румунські і чехословацькі власті не робили жодних перешкод; натомість поляки проволікали з дозволом і видачею відповідних документів.

На нашу наполегливість провід вислав представника до Варшави. Обіцяли полагодити цю справу в якнайкоротшому часі. І «полагодили»! В останній хвилині прийшла відмова у видачі в’їзних віз для членів «Довбуша» з Чернівець і «Руси» з Ужгороду. Управа СТ «Україна» знайшла вихід з ситуації. Ювілей все ж таки відбувся, хоч лише у скромному колі українських галицьких братніх клюбів — УСТ «Поділля» — Тернопіль, УСТ «Пролом» — Станиславів та УСТ «Сян» — Перемишль.

Протягом двох днів, 13 і 14 червня 1936 року, на площі «Сокола-Батька» провівали два прапори: національний синьо-жовтий і клюбовий червоно-чорний. У дводенних спортових імпрезах з усіх закутків Галицької землі взяли участь кілька тисяч української молоді і старших учасників. З цієї нагоди видано Ювілейний Альманах.

25-річчя існування СТ «Україна», незважаючи на несприятливі обставини, пройшло дуже величаво. У суботу, 13 червня, почався ювілейний футбольний турнір між клюбами «Пролом» і «Сян». Гра закінчилась перемогою «Пролому» з рахунком 4:3. У суботу зустрілись також «Україна» і «Поділля». Ювіляти перемогли подолян 8:3.

У неділю вранці, у храмі св. Юра відправили врочисте Богослуження. Свято продовжувалось пополудні на майдані «Сокола-Батька». Свято започаткувала дефіляда спортовців у такому порядку: юньйори (вів В. Лисик), команда запасних (О. Петрів), команда перша (В. Воробець), команда гокеїстів в ориґінальнім виряді з кийками в руках, а далі наколесники зі своїми прибраними колесами; опісля йшли команди гостей. Коли всі учасники дефіляди уставились на струнко, наказано однохвилинну мовчанку за померлих членів товариства. Публіка підвелась зі своїх місць, і всі приявні віддали пошану тим, що відійшли.

Відчитували привіти від Українських Спортових Товариств з Буковини, Закарпаття й Галицької землі, від батька українського спорту Івана Боберського з Любляни — Югославія, від Митрополита Кир Андрея Шептицького, від політичних, промислових, купецьких, кооперативних та громадських установ. Прийшли теж привіти від багатьох польських клюбів, як рівнож привіт з побажанням від ПЗПН з Варшави, а також телеграми від закордонних команд.

Після привітів змагались «Пролом» і «Поділля». Під час гри почав іти дощ. М’яч у різних місцях не котився, а плавав. Гру довелося перенести на стадіон «Чарні», де була крита трибуна. Весь час проломівці демонстрували свою перевагу, однак подоляни, тверді й фізично загартовані, боронились з успіхом і вибороли результат 0:0.

Останній матч проходив між «Україною» і «Сяном». Фінальна гра йшла за чашу фірми «Елеґант». Сяновики були в знаменитій формі, визначалися рухливістю, амбіцією і тому воротар «України» мусив добре попрацювати, щоб урятувати свою команду від програної в дні ювілею. У другій півгрі гра вирівнялась, а то із перевагою «України», хоч далі проходила завзято і гостро.

Одинокі ворота здобув півзахисник Краєвський на 23-ій хвилині гри. Після цієї перемоги перше місце в турнірі зайняла «Україна» (4 точки) і тим самим здобула чашу. Пролом здобув 3 точки, «Поділля» — 1 точку, «Сян» — 0.

Увечорі для всіх команд учасників турніру та запрошених делеґатів і гостей відбувся величавий бенкет. Майже всі делеґати та спортові товариства вручали Ювілятові почесні трофеї: статуї, плякати, прапорці, різьбленого на дереві Архангела…

Футбольні велетні по той бік Дністра і Карпат

…Відмова в останньому моменті польського і румунського урядів на дозвіл приїзду УСК «Довбуш» і СК «Русь» на ювілейні святкування СТ «Україна» у Львові були важким моральним ударом для всіх українців, на усіх трьох теренах ворожої займанщини. Відчули його найбільш безпосередньо, в почутті огірчення і нездійснених надій, ми, спортсмени-футболісти, учасники ювілейного турніру. Наші ілюзії продемонструвати перед спортовим футбольним світом високу клясу українського футболу ворог одним помахом пера розгромив, як громив до того часу все, що свідчило про нашу суверенну самобутність як народу, який заслуговував бути державним народом…

(Книга «З футболом у світ» О.А.Скоценя за 1985 рік, с. 126-129).

До Львова на ювілей «України»

В 1936 році я пережив велику і приємну подію. Спортове товариство «Україна» у Львові готувалось до свого ювілею, на який були запрошені футбольні дружини «Русь» з Ужгороду, «Довбуш» з Чернівців і «Сян» з Перемишля. Але поляки не хотіли допустити до такої знаменної зустрічі українських дружин і можливо побоювалися якихось демонстративних виявів — і не дали віз закордонним дружинам — «Русі» з Чехословаччини і «Довбушеві» з Румунії, так що в останні хвилини їх замінено Станиславівським «Проломом» і Тернопільським «Поділлям». Про це я довідався від Петра Зуб’яка і запитав, чи він би не взяв мене з собою. Він сказав: «Їдь, я тебе якось коло себе притулю». Мій батько, як залізничник, мав три вільні білети річно для своєї родини, з якими можна було подорожувати навіть по цілій Польщі.
Я якось тоді вициганив від батька один білет і він навіть на дорогу дав мені 50 грошів. Це вже був великий проґрес у його наставленні до футболу. Їдучи з «Проломом» на той ювілей, я був невимовно щасливий і гордий, а всі грачі «Пролому» трактували мене як свого «пупілька», а я відчував себе ніби членом дружини. Ми задержалися в «Народній гостиниці». Річ ясна, я не мав ліжка для себе і спав на одному ліжку з Петром Зуб’яком. На змагання на площу «Сокола» треба було доїздити трамваєм, що коштував 20 грошів. Я з 50 грошами в кишені не міг собі багато дозволити, так що доводилося мені шварцуватися в трамваї, або як припер кондуктор, то висідати і далі добиратися пішки.
Мені тоді було 14 років і ювілейні змагання між «Україною» та «Поділлям» і «Проломом» та «Сяном» були на високому, досі для мене не баченому рівні. Правда, раз був приїхав до Станиславова Чернівецький «Довбуш» і грав на грищі «Каси ощадности» з «Ревєрою». Але я не мав тоді грошей на квиток, так що дивився на них, вилізши на дерево, яке було досить далеко від грища, то небагато тоді я зміг побачити.
На ювілеї «України» «Пролом» досяг значного успіху, бо виграв з «Сяном» 4:3, а з «Поділлям» зіграв 0:0, опинившись на другому місці за «Україною»…
(Книга «На визвольних стежках Европи» М.Дейчаківського за 1997 рік, с. 43).

 

…Подією 1936 року для тернопільського «Поділля» стало запрошення команди до Львова на святкування срібного ювілею львівської «України». На ювілей зібрались чотири команди: «Україна» (Львів), «Поділля» (Тернопіль), «Пролом» (Станіславів), «Сян» (Перемишль). Мали ще бути команди «Русь» (Ужгород) і «Довбуш» (Чернівці), але польська влада відмовила їм у в’їзних візах. Протягом двох днів, 13 і 14 червня 1936 року, на площі «Сокола-Батька» та стадіоні «Чарні» команди розіграли турнір: 1 день: «Пролом» — «Сян» — 4:3, «Україна» — «Поділля» — 8:3. 2 день: «Пролом» — «Поділля» — 0:0, «Україна» — «Сян» — 1:0.

Підсумок: 1. «Україна» — 4 очки, 2. «Пролом» — 3 очки, 3. «Поділля» — 1 очко, 4. «Сян» — 0 очок.

Переможцям вручили чашу фірми «Елегант» та й інші учасники не обійшлись без подарунків, а ввечері відбувся святковий бенкет.

«Поділля» на турнірі було представлене таким складом: В. Люшняк, Б. Мітрінга, П. Хома, Г. Чумак, М. Королюк, І. Кордуба, О. Завадович, І. Чорний, О. Мельничук, Р. Рудий, С. Вовчишин, В. Борецький, Б. Захаріяш, провідник (тренер) — д-р В. Чубатий…

(Книга «Зародження і перші кроки футболу на Тернопіллі» В.І.Поповича за 2013 рік, с. 45).

 

Ювілейний турнір товариства «Україна» у Львові

…З нагоди ювілею у червні влаштували футбольний турнір. Крім господарів, його учасниками мали стати три українські команди — станіславівський «Пролом», тернопільське «Поділля» і чернівецький «Довбуш». За день до початку змагань виявилося, що румунська влада відмовилася видавати футболістам «Довбуша» закордонні паспорти за пільговими розцінками. Представник «України» терміново поїхав до Перемишля, аби запросити до участі місцевий «Сян».

Два матчі першого дня свята відбулися на стадіоні «Сокола-Батька». Глядачі побачили аж 18 голів. «Пролом» сенсаційно переграв «сяновиків». «Україна» прогнозовано не залишила шансів «Поділлю».

Наступний ігровий день видався значно нуднішим. Вранці випав дощ, поле уподібнилося до болота. Команди Станіславова і Тернополя як-небудь відіграли перший тайм. А потім разом із глядачами перемістилися на стадіон «Чарних», де продовжили матч. «Поділля» втримало нічию завдяки хорошій грі воротаря Крамарчука. «Проломівці» не реалізували один пенальті.

Перед вирішальним матчем «Україна» — «Сян» відбулася церемонія, що додала святкового настрою. Осипу Петріву та Володимиру Лисику вручили почесні грамоти — гравці проводили свої 200-ті матчі у складі «чорно-червоних». «Сяновики» мали набагато впевненіший вигляд, ніж напередодні. Роман Гуцул мусив добряче попрацювати, аби врятувати свою команду від поразки — в такому разі переможцем турніру став би «Пролом». На 68-й хвилині Мирослав Краєвський прийняв передачу Петріва і забив єдиний того дня гол. Ще одну нагоду втратив Сиротюк — перебуваючи в декількох кроках від порожніх воріт стрілив поза поперечку…

Ювіляри прогнозовано виграли турнір, за що отримали кубок від фірми «Елєґант». Гравцям «Пролому» за друге місце вручили різьблений гуцульський кубок. Інші дві команди повезли додому декоративні тризуби. Завершилася публічна частина святкування взаємними вітаннями команд. Гравці «України» також вигукнули «Слава!» до глядачів, яких зібралося близько двох тисяч. Після цього учасники свята зібралися у залі «Еміґрантського клюбу». По вечері відбулося «хрещення» здобутої нагороди. Проголошено багато промов, зокрема зачитали привітання від греко-католицького митрополита Андрея Шептицького…

(Книга «Копаний м’яч» Д.Ф.Мандзюка за 2016 рік, с. 121-124).

 

…Не зважаючи на різні трудності, ювілей 25-ліття СТ «Україна» став великим суспільним святом і пам’ятним футбольним турніром. Ми виграли, хоча й інші три учасники були сильні. Тренував нас Терлецький Григорій — він так або інакше працював із командою весь час опісля закінчення кар’єри футболіста…

(Карло Мікльош, із записів за 06.2003).

 

Володимир Баняс.