Капітан «Вереса» розповідає про минулий і наступний тури УПЛ, про Кубок України й уміння цінувати в житті те, що маєш

— Сергію, минуло два дні після стратегічно важливої перемоги над «Ворсклою». Як тепер пригадуєте її?

— Для нас це справді дуже важливі три очки, бо до туру полтавці були на третьому, «бронзовому», місці. Нам потрібно було довести свій рівень. Довести, що виграш 6:1 над «Карпатами» не випадковість. Вважаю, нам вдалося.

— Після «феєрії» з львів’янами багато хто чекав від «Вереса» «продовження банкету», натомість у суботу ми побачили суперпрактичний, суперраціональний футбол у виконанні обох колективів…

— Ми серйозно готувалися до матчу, полтавці серйозно готувалися… «Ворскла» — реально дуже сильний опонент, який перекрив більшість зон на полі. Тому гра вийшла не такою видовищною, як комусь хотілося… Крім того, на мою думку, ми мали достатньо моментів, аби забити більше одного разу.

— Після того, як рівняни провели єдиний гол, гості не створили жодного по-справжньому небезпечного епізоду поблизу Ваших воріт. Це заслуга «Вереса» чи недопрацювання Полтави?

— Вважаю, заслуга нашої команди. Всі хлопці виклалися, зіграли настільки щільно, що перекрили «Ворсклі» шляхи до наших воріт. Повірте: ця команда вміє атакувати, й то нам великий «плюс», що полтавці не забили!

— Ви вже згадали слово «бронза», тепер рівненський клуб на відстані двох очок від медалей…

— У нас завдання на сезон — бути в першій шістці. Але так: дивлячись на турнірну таблицю, у підсвідомості… Усе може бути, на полі все буде видно. До того ж не забувайте: пройшло всього дев’ять турів, це лише початок сезону.

— Що «може бути» в Києві наступними вихідними в поєдинку з «Динамо»?

— Ну, ми їдемо із серйозними намірами. Їдемо за очками. Пам’ятаємо, що це гранд футболу України, проте хочемо довести невипадковість нашого виступу в Чемпіонаті.

— До цього «Верес» зіграє в Кубку проти «Агробізнесу» — аматорського чемпіона-2017. Виграш другого за рангом національного турніру або участь у фіналі — це група Ліги Європи…

— Знаємо про це… Поставлене завдання на Кубок України полягає в тому, щоби пройти якомога далі. Знаємо про силу команди з Волочиська, але прагнемо довести, що сильніші за клуб Другої ліги.

— Характеризуючи Вас для сайта УПЛ, Олександр Сопко сказав: «Футболісти типу Борзенка залежні від «своєї» команди й тренера, котрий довіряє… Тому, вважаю, він повинен цінувати те, що має, й усвідомлювати: за умови правильного ставлення до справи його очікують кілька сезонів на хорошому рівні».

— Погоджуюся з цими словами. Я належу до тих гравців, які пізно розкриваються, — в моєму випадку це сталося після 29 років. І я справді ціную те, що маю: виступаю в УПЛ, в одному з найсильніших клубів. Хочу, щоби прогрес — мій і клубу — тривав надалі…