Півзахисник «Олімпіка» — про принциповість матчу з «Маріуполем», корисність спарингу з «Динамо» і про те, чому ще треба навчитись у футболі
— Олександре, матч Вашої команди з «Маріуполем» став другим за видовищністю в турі: п’ять голів, два пенальті, два вилучення… Що залишилося в душі від суботнього трилера?
— Приємні відчуття залишились! У нас же до того був складний період: ми, як підрахував клубний прес-аташе Олег Барков, не вигравали 47 днів; то нічиї, то поразки. А тут, нарешті, перемогли, ще й у такому поєдинку: вигравали, здавалося, все йде добре, вилучення на нашу користь, тут пропускаємо два м’ячі, чесно кажучи, закралася думка, що й нічия була би хорошим результатом, але знайшли в собі сили вирвати перемогу.
— Виходячи на поле, мали особливі відчуття з огляду на те, що протистояли колишньому клубові?
— Мав, не стану приховувати. Хоча, чесно кажучи, якби тренером маріупольців залишався Олександр Севидов, я був би ще більше налаштований — довести йому, що міг допомогти команді!
— Перше коло «Олімпік» завершив на п’ятому місці з чотириочковим відставанням від третьої «Ворскли». Як розцінюєте виступ команди в 11-туровому відрізку?
— На мою думку, могло бути краще. Ми кілька разів втрачали очки там, де не повинні були. Наприклад, зі «Сталлю». У подальшому Чемпіонат буде ще цікавіший: «Зоря» почала набирати очки, «Олександрія»… У нас поки основне завдання — перша шістка.
— Командні справи — одне, особисті — інше: у поточному сезоні Ви взяли участь у шести поєдинках, і в жодному не зіграли 90 хвилин…
— Роман Миколайович (Санжар. — УПЛ) каже мені, що маю все для гри на високому рівні. Просто потрібен час — для адаптації в новій команді й для того, щоби дечому навчитися. Санжар хоче, щоб я додав у атакувальній фазі гри: не боявся брати на себе ініціативу, сміливіше йшов уперед, частіше проходив, бив по воротах, робив гострі передачі…
— На час «вікна» у Чемпіонаті «Олімпік» зіграє спаринг із «Динамо». Це дещо дивує, бо донеччанам і киянам грати в другому колі…
— Вважаю, це буде хороший досвід. У киян багато футболістів поїдуть до різних збірних, але навіть без них це дуже сильна команда. Неважливо, що ще не раз зустрінемося з ними в Чемпіонаті, — наскільки мені відомо, «Шахтар» у цей же час зустрінеться з «Маріуполем», хоча їм так само ще не раз грати в сезоні.
— Свого часу Ви провели 11 ігор за молодіжну збірну України. Чому поки не виходить отримати виклик від тренерів національної команди?
— Не знаю, як відповісти… У мене вся кар’єра розвивається так — стрибками. Раніше в мене повірив Мирон Маркевич у «Дніпрі», почав підпускати до основи, тому я отримав виклик до молодіжки. Потім… ну, підхопив «зіркову хворобу», проте це вже в минулому. Тепер треба знову набирати оберти й рухатися далі.