Наставник «Львова» — про користь «вікна» в сезоні, прогрес підопічних і ажіотаж довкола наступного поєдинку

— Юрію Михайловичу, вітаємо з дебютною перемогою на чолі нинішньої команди!

— Дуже дякую! Ми йшли до цього, хотіли виграти. Мали 6-матчеву безвиграшну серію, прагнули перервати її. Під час паузи в Чемпіонаті провели плідні тренувальні збори, зіграли корисний спаринг із «Волинню». Праця дала плоди.

— В Одесі на післяматчевій прес-конференції Ви акцентували на тому, що Ваші підопічні вперше не пропустили…

— У команді ми з хлопцями намагаємося аналізувати все — не тільки матчі, а й тренування. Тому робили особливий акцент на цьому й досягли свого — зіграли на «нуль». Ми уважно працювали над помилками, усунули деякі, але попереду багато праці.

— Іще одна зміна, що проявилася на стадіоні «Чорноморець»: Ваша команда, на противагу початку сезону, витримала фізично всі 90 хвилин.

— Це не було секретом ні для кого — те, що нам треба підтягти «фізику». Два тижні «вікна» в Чемпіонаті були використані, зокрема, для покращення цього аспекту. Проте наголошую: маємо, куди рости, й до ідеального поєднання «швидкість плюс фізична підготовка плюс техніка» ще рухатися.

— Чи погоджуєтеся з такою оцінкою недільного поєдинку: протистояння рівних суперників завершилося перемогою того, в кого знайшлись індивідуально сильні виконавці. Бразильці, якщо конкретніше…

— Є резон у цьому баченні. Ми усвідомлювали, що «Чорноморець» — сильний суперник, який іде своїм шляхом і гне обрану лінію. У нас свої шлях, стиль і лінія. Й коли два стилі змагаються, проявляються різні футбольні фактори. Один із них — майстерність, яка або є, або її немає. А майстерність — це індивідуальний клас окремих гравців, який утілюється в конкретних епізодах. Або в епізоді. Іноді один вирішує долю всієї зустрічі.

— Вам уже повідомили, що виграш 16 вересня — 20-й для Вас на посаді наставника прем’єрлігових клубів?

— Ні, мені про це не було відомо! Що ж, є куди рости — хочеться досягти вагомішого переможного ювілею!

— Юрію Михайловичу, саме в неділю, 16.09, виповнився рівно місяць, відколи Вас призначили наставником «Львова». І за цей час, здається, ніхто не цікавився делікатним аспектом: як бразильці, котрих багато у Вашій команді, сприйняли відхід із посади тренера-співвітчизника?

— Відповім так. Перше: краще запитати самих хлопців. Друге: я постійно повторюю, що у моїй команді немає поділу за національностями. Всі ми — єдиний організм, який переживає невдачі й успіхи… Розумієте, коли у певній команді змінюється наставник, це завжди спричиняє появу певних нюансів. Від себе скажу, що з першого дня перебування тут я відчув підтримку — як від хлопців, так і від керівництва та інших клубних підрозділів.

— У суботу на нас чекає галицьке дербі — матч «Львова» й «Карпат». Атмосфера вже підігрівається, причому в деяких моментах, які не назвеш позитивними…

— Так, це буде дуже принципова гра. Ми планомірно готуємося, зосереджені на роботі й не звертаємо увагу на ажіотаж. Головне, на мою думку, щоб у підсумку вийшов красивий поєдинок, який би порадував людей.

— Як би Ви пояснили результати суперника: 2:0 у гостях над «Динамо» і 0:1 удома від «Ворскли»?

— Для мене ключове — «розібрати» команду, яка нам протистоїть, і досягти результату. Побачимо, як буде на полі.