Новини
16ЖОВ
Пішов з життя Олег Базилевич

У вівторок, 16 жовтня, не стало видатного тренера й аналітика футболу Олега Петровича Базилевича

Олег Петрович прожив довге, сповнене подій життя: 6 липня наша футбольна громадськість вітала його з 80-літнім ювілеєм, а трохи більше ніж за три місяці його не стало…

Футболіст Олег Базилевич наприкінці 1950-х — у першій половині 1960-х вважався найкращим правим крайнім форвардом України й одним із топових футболістів колишнього СРСР на цій позиції. Він був одним із тих, хто став чемпіоном СРСР 1961 року в складі київського «Динамо», принісши для України перше союзне «золото».

З другої половини 1960-х Олег Петрович Базилевич став футбольним наставником, трудившись на цьому поприщі безмаль три десятиліття. Найвищим його досягненням стали блискучі успіхи «Динамо» 1974—1975 років, коли він у тандемі з Валерієм Лобановським зробив київську команду найсильнішою в Європі.

Понад те: у цей час тандем Базилевич — Лобановський увійшов до історії футболу, поставивши популярну гру на наукові рейки. Саме праця, розробки Олега Петровича та Валерія Васильовича круто змінили хід розвитку всього професійного спорту, саме з їхньої подачі по всьому світу почали з’являтися аналітичні центри при футбольних клубах, а у середовище вболівальників проникли такі поняття, як «контрольований пік форми», ТТД, ККД тощо. Причому, як стверджують тодішні футболісти «Динамо», мозковим центром «київської футбольної лабораторії» був саме Базилевич.

Залишивши тренерське поприще, Олег Петрович продовжував приносити користь футболу України. Крім усього іншого, він запам’ятався інтелігентною людиною, котра будь-яке твердження починала словами «на мою думку».

На початку 1990-х він був одним із небагатьох наших фахівців, які підтримували ідею запровадження футбольного Чемпіонату незалежної України.

Олег Петрович Базилевич на 16 років пережив Валерія Васильовича Лобановського. Нам дуже не вистачатиме обох.

Світла пам’ять…

Українська Прем’єр-Ліга висловлює співчуття сім’ї, рідним та близьким Олега Базилевича.

 

Замість постскриптуму: згадай, уболівальнику!

СПОРТИВНІ ТРЕНЕРИ РОКУ В СВІТІ

Опитування Асоціації європейських журналістів

1969: Джил Ходжес (бейсбол)

1970: Маріо Загалло (футбол)

1971: Ел Макніл (хокей)

1972: Анджело Данді (бокс)

1973: Янкі Дурхем (бокс)

1974: Ринус Міхелс (футбол)

1975: Валерій Лобановський + Олег Базилевич (футбол)

1976: Ігор Турчин (гандбол)

1977: Боб Пейслі (футбол)

1978: Сесар Луїс Менотті (футбол)

1979: Брайан Клаф (футбол)

1980: Білл Фітч (баскетбол)

1981: В’ячеслав Платонов (волейбол)

1982: Енцо Беарзот (футбол)

1983: Дон Нельсон (баскетбол)

1984: Мішель Ідальго (футбол)

1985: Віталій Петров (легка атлетика)

1986: Емерик Женей (футбол)

1987: Брайан Локор (регбі)

1988: Олександр Гомельський (баскетбол)

1989: Арріго Саккі (футбол)

1990: Франц Беккенбауер (футбол)

1991: Боб Двайєр (регбі)

1992: Ріхард Мьоллер-Нільсен (футбол)

1993: Філ Джексон (баскетбол)

1994: Джордж Сейферт (американський футбол)

1995: Луї ван Гааль (футбол)

1996: Майк Хольмгрен (американський футбол)

1997: Філ Джексон (баскетбол)

1998: Еме Жаке (футбол)

Опитування Бі-Бі-Сі

1999: Алекс Фергюсон (футбол)

2000: Юрген Гроблер (веслування)

2001: Свен-Йоран Ерікссон (футбол)

2002: Арсен Венгер (футбол)

2003: Клайв Вудворд (регбі)

2004: Арсен Венгер (футбол)

2005: Жозе Моуриньо (футбол)

2006: Даніель Андерсон (регбі)

2007: Енцо Кальзаге (бокс)

2008: Девід Брейлсфорд (велоспорт)

2009: Фабіо Капелло (футбол)

2010: Колін Монтгомері (гольф)

2011: Енді Флауер (крикет)

2012: Девід Брейлсфорд (велоспорт)

2013: Воррен Гетланд (регбі)

2014: Пол Макгінлі (гольф)

2015: Майкл О’Ніл (футбол)

2016: Клаудіо Раньєрі (футбол)

2017: Бенке Бломквіст + Стівен Маґвайр + Кристіан Малькольм (легка атлетика)