Крайній захисник «Ворскли» стисло коментує ігровий сезон 2018/19 років
— Ігорю, вдалося дізнатись, що Ви проводили відпустку разом із Вадимом Сапаєм та Володимиром Чеснаковим. Якщо не секрет, де відпочивали й скільки часу?
— Відпочивали в турецькому Белеку 10 днів разом із сім’ями. Відновилися фізично й психологічно. Загалом усе сподобалося, хіба що в обід було дуже спекотно, тоді не виходили з номерів, але вранці та ввечері погода сприяла прогулянкам.
— Минулий сезон видався для «Ворскли» унікально багатогранним: починали бронзовим призером — продовжили невдачами в Лізі Європи та колапсом в УПЛ — завершили на мажорній ноті виграшем Трофею престижу. Як ці зиґзаґи бачилися зсередини команди?
— Нам хотілося краще виступити в єврокубку, хоча я би не сказав, що ми провалилися. Для більшості наших футболістів, у т.ч. для мене, то був дебют у груповому раунді. Плюс не щастило: могли виграти у «Спортинга» вдома, в «Карабаху»… Щодо Чемпіонату УПЛ — тут справді, вийшло все не так, самі не очікували. Суміш обставин призвела до цього.
— Впродовж Чемпіонату з полтавцями працювали два наставники з різним підходом до футболу. Наскільки складно дався футболістам перехід від методики Василя Сачка до принципів Віталія Косовського?
— Непросто. Але ми ж професіонали й маємо бути готові грати так, як вимагає тренер, прилаштовуватися до його бачення. У принципі, вважаю, ми й не все робимо так, як хоче Віталій Романович.
— Наскільки радикальні кадрові зміни очікують полтавців влітку?
— Не можу знати, запитання до керівництва й тренерського штабу. Тут іще такий момент, що у нас досі триває відпустка. Після її завершення буде більше ясності… Я залишаюся — маю чинний контракт.
— Чого нам чекати від «Ворскли» наступного сезону?
— Буде видно з трансферної кампанії влітку. Знову-таки, триває відпустка, зустрічі з керівництвом не було як і формулювання турнірних завдань.
— Замість постскриптуму: чи спостерігаєте за молодіжним чемпіонатом світу?
— Звичайно! Дуже радий за наших. Хлопці прославляють Україну. Вболіватиму за них у суботу.