Президент УПЛ в інтерв’ю прес-службі Ліги відповів на низку актуальних запитань

«Жодного тиску з боку клубів чи УАФ не відчував»

— Ваші повноваження президента УПЛ закінчуються у квітні. Чому ви вирішили не балотуватися на новий термін? Що стало ключовим у прийнятті рішення? Чи був тиск із боку президентів клубів або УАФ?

— Насамперед дозвольте мені висловити величезну подяку й повагу всім людям, які спочатку обрали, а потім підтримували мене протягом останніх двох років посаді президента УПЛ. Для мене було великою честю працювати з ними. Ці люди дали мені можливість працювати в країні, культура й менталітет якої відрізняються від швейцарських. Я багато чому навчився.

Особливу подяку я висловлюю всьому персоналу й менеджменту УПЛ, зокрема Євгену Дикому, Ігорю Підкіпному, Максиму Радченку, Роману Криворучку й моєму колишньому віце-президенту Маркіяну Ключковському, а також президенту УАФ Андрію Павелку, генеральному секретарю УАФ Юрію Запісоцькому, усім відповідальним особам Комітету з етики і чесної гри та Комітету арбітрів і, нарешті, представникам клубів.

Що ж до вашого запитання, ні, я не відчував жодного тиску з боку клубів чи представників УАФ.

Є три основні причини, які стали ключовими: по-перше, у нинішніх умовах УПЛ не може керувати президент, який живе за межами України, по-друге, це ситуація з медіаправами і по-третє, це відставка мого віце-президента Маркіяна Ключковського.

У квітні 2018 року ми з Маркіяном представили наші конкретні ідеї щодо того, яким чином найближчими роками УПЛ повинна розвиватися, щоб підготуватися до національних і міжнародних викликів, з якими клубний футбол зіткнеться в майбутньому. Розпочали разом і прагнули закінчити разом. На жаль, Маркіян залишив нашу команду наприкінці минулого року. Нашим основним проектом була централізація прав на ТБ, адже медіапул, на нашу думку, є основою для належного розвитку будь-якої ліги в Європі, і в цьому випадку УПЛ отримала б інструмент для подання матчів УПЛ як унікального продукту, узгодження календаря матчів, гарантії якості виробництва телевізійного сигналу, надання комерційним партнерам цікавої платформи для реклами, захисту прав інтелектуальної власності, заробітку хороших грошей завдяки продажу телеправ міжнародним телевізійним станціям.

Не є секретом, що цей проект не досяг бажаного успіху не тому, що в нас не було підписаного контракту з каналом «Футбол», схваленого нашими Загальними зборами, а тому, що п’ять клубів не виконали цей договір і не дотрималися рішення Загальних зборів. За більше ніж 28-річний досвід роботи на різних посадах я жодного разу не стикався з таким, щоб клуби не дотримувалися прийнятого на законній підставі рішення Загальних зборів. Брак повноважень для повернення п’яти клубів до медіапулу й відсутність бажання знайти компроміс стали для мене розчаруванням і однією з важливих причин, щоб не балотуватися на другий термін. Крім того, як я вже згадував, у нинішніх умовах керівництво УПЛ не може здійснюватися зі Швейцарії, особливо без мого віце-президента Ключковського. Новий президент повинен бути частіше присутнім в офісі УПЛ і перебувати в тіснішому контакті з особами, які ухвалюють рішення в клубах.

«Президент УПЛ не має прямих повноважень ухвалювати рішення з важливих питань»

— Назвіть три ваших основні досягнення на посаді президента УПЛ.

— На це запитання складно відповісти. Посада й повноваження президента УПЛ не передбачають того, щоб оцінювати його дії з точки зору успіху або відсутності успіху, тому що він не має прямих повноважень ухвалювати рішення з важливих питань. Крім того, він також повинен бути впевнений, що він може розраховувати на співпрацю й лояльність свого персоналу, який здійснює щоденну діяльність. У цьому плані мені дуже пощастило, адже з першої хвилини я мав змогу розраховувати на дуже компетентних людей.

Проте Загальні збори клубів є найважливішим органом, і це правильно. Як згадано вище, головним досягненням, окрім проведення двох чемпіонатів, двох Суперкубків, деяких хороших рішень у складних питаннях (у випадках матч-фіксингу, зняття клубу з чемпіонату за 14 днів до початку змагань), став той факт, що контракт для пулу медіаправ може бути представлений Загальним зборам. Проблеми розпочалися, коли законно ухвалене рішення Загальних зборів не було дотримано деякими клубами-членами, а президент чи УПЛ не має повноважень втрутитися. Неспроможність створення пулу медіаправ надзвичайно вплинула на інші проекти, які вже не є можливими.

— Кого ви бачите своїм наступником? Що потрібно для того, щоб бути успішним на посаді президента УПЛ?

— Моїм наступником повинен бути громадянин України, який має інші якості у порівнянні зі мною. Не обов'язково, щоб він мав футбольний досвід на міжнародному рівні, який маю я, тому що він може розраховувати на професійні знання та навички співробітників УПЛ та УАФ. Він повинен бути більш щільно «політично» пов'язаний з особами, які в кінцевому підсумку ухвалюють рішення, і, отже, мати з ними більш прямий контакт.

«Закінчення поточного чемпіонату має бути нашою метою»

— Через поширення коронавірусу в Україні довелося припинити масові заходи, до яких належать і футбольні матчі. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?

— Я вважаю, що всі заходи й рішення, ухвалені українським урядом, в тому числі закриття кордонів, були доречними й необхідними. Здоров'я та безпека всіх громадян України повинні бути на першому місці, і я впевнений, що все українське футбольне співтовариство підтримує ці рішення. Крім того, Україна і УПЛ — не єдині, хто опинився в такій ситуації. Вона вплинула на весь світ. Усі інші спортивні події в усьому світі стикаються з аналогічними проблемами. Євро-2020 перенесено на 2021 рік. Олімпійські ігри також перенесені. Чемпіонат світу з хокею (який мав відбутися в травні у Швейцарії) перенесений на невизначений термін, можливо, навіть скасований. Ніхто не знає, коли знову стане безпечно проводити футбольні матчі з глядачами або ж без них.

УПЛ має бути готовою до будь-яких сценаріїв розвитку, навіть до найгіршого, при якому ми не зможемо дограти поточний сезон. Але закінчення поточного чемпіонату має бути нашою метою. Усі наші дії повинні відповідати рекомендаціям ФІФА і УЄФА, а також рішенням щодо нового міжнародного календаря матчів, який повинен бути представлений найближчими днями. Можливо, новий міжнародний календар матчів надасть можливість УПЛ та УАФ закінчити сезон не пізніше серпня.

«У безкоштовних трансляцій матчів немає майбутнього, перехід на платне телебачення є неминучим»

— Єдиний ТВ-пул так і залишається нездійсненною метою. Чи є якісь зрушення в цьому напрямку й шанси на те, що наступний чемпіонат стане переломним і клуби домовляться?

— Під час мого президентського терміну мета залишилася нездійсненною, але я сподіваюся, що мій наступник стане більш успішним в цьому питанні. Наголошу ще раз: я наполегливо рекомендую, щоб УПЛ отримала єдиний пул, причому чим раніше, тим краще. Система медіапулу передбачає єдність, солідарність і спільні цілі.

Єдиний пул за умови переходу на платне телебачення також означає збільшення доходів. Керівники клубів і українські футбольні фанати повинні зрозуміти, як це зробили вболівальники в Англії, Німеччині, Іспанії, Італії, Франції, Швейцарії, що в безкоштовних трансляцій матчів немає майбутнього і перехід на платне телебачення є неминучим. Не існує альтернативи цьому переходу. Навіть трансляції змагань УЄФА перейшли з безкоштовного на платне телебачення в більшості країн. Чому? Тому що правовласники можуть заробляти набагато більше грошей. Лише модель платного телебачення гарантуватиме нашим клубам у майбутньому необхідний дохід, щоб інвестувати в розвиток молодих гравців, інфраструктури та не створювати занадто велику відстань від інших європейських клубів з більшими бюджетами.

Безкоштовний доступ до українського футболу може й повинен бути забезпечений за допомогою високоякісних оглядів і хайлайтів, які можуть транслюватися через деякий час на будь-яких каналах телебачення чи соціальних медіа.

Можливо, необхідно зробити більше ніж одну спробу в досягненні цієї мети, але я сподіваюся, що мій наступник старанно працюватиме над цим питанням. Я твердо переконаний, що кожен наступний рік без медіапулу та системи платного телебачення буде втрачено з фінансової точки зору. УПЛ втратила шанс це зробити, починаючи з сезону-2019/2020. Але враховуючи те, що контракт із каналом «Футбол» усе ще охоплює наступні два сезони, теоретично можна розпочати процес створення єдиного пулу та переходу на платне телебачення в будь-який час, навіть починаючи із залишку сезону-2019/2020.

— Чи цікавий український футбол закордонним телеканалам?

— Звичайно. УПЛ має змогу запропонувати дуже привабливий продукт у порівнянні з іншими лігами. Але щоб вести перемовини про фінансово привабливі контракти, нам потрібен єдиний пул. На початку цього сезону УПЛ отримала досить привабливу пропозицію, але її було неможливо прийняти, тому що не було можливості надати всі матчі УПЛ. На жаль, цей великий шанс було втрачено, і я відчуваю, що подібна пропозиція ще не скоро надійде. Крім того, у майбутньому ситуація з коронавірусом матиме негативний вплив на комерційну цінність усіх комерційних прав.

«Зараз не слушний момент для розширення ліги»

— Із нового року на поєдинках УПЛ працює система VAR. Як ви оцінюєте її роботу?

— Я думаю, що впровадження VAR в матчах УПЛ було до цих пір успішним, головним чином тому, що цей проект перебуває в дуже хороших руках на рівні УАФ. Лучано Лучі і його співробітники ретельно проаналізували досвід інших ліг та підготували його реалізацію в Україні за найвищими, наскільки це можливо, стандартами. Однак більш детальну оцінку можна буде дати після закінчення цього сезону.

— Із сезону-2021/2022 УПЛ буде розширена до 16-ти команд. Чи допоможе це змінити ситуацію на краще й посприяти підвищенню глядацького інтересу?

— Ви забули зазначити, що вже в сезоні-2020/2021 УПЛ розшириться до 14-ти команд. Ми зобов'язані представити аудиторії і нашим комерційним партнерам найкращий продукт. Я казав це із самого початку, і моя особиста думка не змінилася й досі: я можу підтримати розширення ліги до більш ніж 12-ти команд, якщо будуть забезпечені фінансова стабільність клубів (тобто фінансова діяльність клубів дозволятиме виконувати свої фінансові зобов'язання до кінця сезону в будь-який момент часу й по відношенню до будь-якої сторони), а спортивний рівень і стандарти інфраструктури перебуватимуть щонайменше на такому ж рівні. Саме тому я маю думку, що зараз не слушний момент для розширення ліги. Крім того, я впевнений, що наслідки кризи, спричиненої коронавірусом, матимуть великий фінансовий вплив на світ футболу. Я боюся, що не лише українські клуби зіткнуться з великими фінансовими труднощами, коли зменшиться дохід від телевізійних прав, комерційних партнерів і, нарешті, від глядачів.

— Для того, щоб набрати потрібну кількість команд, можливо, доведеться закривати очі на деякі недоліки, пов’язані з інфраструктурою. Чи є виправданим ризик в даному випадку?

— Я думаю, я вже відповів на це запитання. Кількість команд у Лізі пов'язана не тільки з інфраструктурою. Ні, я не думаю, що цей ризик виправданий. Кожен крок назад — це крок у неправильному напрямку, а тому буде важче повернутися на попередній рівень. Я говорив про це й раніше: український футбол, якщо порівнювати з іншими лігами Європи, має великий потенціал, але його потрібно використовувати. Інші ліги не сплять. Флагман нашого футболу «Шахтар» Донецьк, як і раніше, є дуже успішним у змаганнях УЄФА, але нам потрібні не лише «Шахтар» і «Динамо», щоб утримувати свої позиції в рейтингу УЄФА.

Зараз УПЛ має привілей, адже позиція в цьому рейтингу дозволить нашому чемпіону потрапити напряму до групового етапу Ліги чемпіонів УЄФА, а володарю Кубка — до групового етапу Ліги Європи сезону-2020/2021. Це безпосередньо впливає на бізнес-модель деяких клубів УПЛ і на те, скільки грошей УЄФА заплатить клубам УПЛ, які не беруть участі в європейських змаганнях. Якщо моя інформація є правдивою, існує великий ризик того, що УПЛ втратить декілька позицій у рейтингу, що призведе до зникнення вищезгаданого привілею в сезоні-2021/2022. Таким чином, усі сторони українського футболу повинні бути зацікавлені в тому, щоб УПЛ могла закріпити свою нинішню позицію в європейському рейтингу й уникнути того, що сталося зі Швейцарією, яка опустилася з 10-го рядка на місце нижче 20-го.