Півзахисник «Дніпра-1» розповідає, чим живе кілька останніх тижнів

— Олексію, розкажіть про свій настрій у часи карантину.

— Настрій не дуже. Головне — щоби в державі й світі все нормалізувалося. Потім будемо про футбол думати. Найгірше те, що не знаємо, коли це закінчиться. Залишається одне — чекати.

— Як у «Дніпрі-1» відбувався перехід футболістів на інший режим існування і яка ситуація сьогодні?

— Спочатку нас розпустили на тиждень. Потім іще на тиждень. Потім сказали чекати. Кожному футболісту дають план підготовки, що його тренерський штаб коригує залежно від умов, у яких гравець може тренуватися. Хто встиг поїхати з Дніпра — поїхав, хто ні — працює в місті.

— Ваш «рецепт» проведення індивідуальних тренувань…

— Нічого особливого. Добре те, що в Дніпрі є достатньо місць для занять. Наприклад, на косі або біля яхт-клубу, що недалеко від мене. Займатися можна будь-де, в т.ч. удома, аби бажання було. Наприклад, у квартирі можна робити статичні вправи, присідати, працювати з гумою тощо.

— Чому присвячуєте вільні години?

— 12 лютого в мене народилася дитина. Малюк забирає весь час.

— Яка загальна ситуація в місті Дніпрі?

— Складна. На перших порах, як мені здається, люди не дуже всерйоз усе сприйняли: багато на вулицях, парки були забиті. Проте з кожним тижнем вимоги щодо самоізоляції стають жорсткішими, тепер у парк не сходиш і на вулиці треба мати при собі документи. Думаю, це правильно: самоізоляція має бути справжньою.

— Що Вам розповідають партнери?

— Та в усіх приблизно однакова ситуація: хтось читає, хтось серіали дивиться, в когось, як у мене, домашньо-сімейні клопоти. Добре, що ми зараз із сім’ями, погано, що за таких обставин… Чекаємо покращення…

— Очевидно, покращення зараз у всіх асоціюється з простими радощами — наприклад, можливістю пограти у футбол…

— Так і є. Дуже хочеться повернутись до нормального тренувально-ігрового ритму. Сподіваюся, що через недовгий час Чемпіонат відновиться. Однак сьогодні головне — здоров’я людей.

Фото прес-служби СК «Дніпро-1».