Як нашу команду стали поважати в Білорусі

Ще напередодні матчу, проглядаючи анонси колег із північнішої країни, з подивом можна було побачити, що білоруські вболівальники футболу подумки перебували в груповому етапі Ліги Європи, не вважаючи «Олександрію» надто складним опонентом. У цьому був великий позитив для наших, і це далося взнаки в грі.

Втім, лише в тому її відрізку, який тривав між 20 — 85 хвилинами. Бо того… Ну, підопічні Шарана були близькі до катастрофи: не тільки гол пропустили, а й виглядали взагалі не готовими до єврокубків!

Імовірно, причини три. Перша — перехвилювалися (ось що таке, відсутність міжнародного досвіду). Друга — виявилися неготовими до таких швидкостей і такого пресингу. Третя — специфіка суддівства: наші дуже часто падали, будучи впевнені, що отримають штрафні удари — такі в Україні ставлять, однак у Європі судять інакше.

Й отут, у, без перебільшення, критичний період українській команді пощастило: вона, як то кажуть, на рівному місці зрівняла рахунок, і після того буквально до останніх хвилин поєдинку тримала під контролем розвиток подій у ньому.

Причому тримала безальтернативно: БАТЕ не мав жодних моментів (три з’явились уже в компенсований час), а наші могли забити, й не раз. Причому, що приємно, «Олександрія» і тут засоромила скептиків, не закрившись на своїй половині поля: підопічні Шарана діяли строго, але не «залізобетонно».

1:1 — чудовий виїзний результат і чудова гра.