Голкіпер «Львова» змальовує очікування від наступних турів, аналізує специфіку вітчизняного чемпіонату й розповідає, коли навчився грати на виходах

— Олександре, Ваш колектив здобув першу в році перемогу, але опісля знову лунає критика — «Львів» уже традиційно звинувачують у надраціональному футболі…

— Ми, як і будь-яка інша команда, виходимо з наявних кадрових можливостей. Тому граємо від контратак. І, вважаю, показуємо хороший результат, що, крім іншого, свідчить про високий тренерський інтелект Юрія Бакалова.

— Іще про матч із «Карпатами»: «зелено-білі» завдали всього чотири удари по Ваших воротах. Отже, Вам не довелося багато працювати?

— Я би зауважив інше: а скільки в середньому б’ють у ствір воріт у нашому чемпіонаті? Якщо не помиляюся (колись я дивився статистику) — два-шість разів за гру. Крім того, багато залежить від якості ударів. Іще треба дивитися, з чим і як порівнювати. Наприклад, минулого матчу з «Чорноморцем» наш показник ударів у ствір був гірший.

— Інший цікавий момент — Ваші дії на виходах: у зустрічі з «Карпатами» Ви жодного разу не помилилися в цьому плані. При тому, що гра на виходах — давня Ахіллесова п’ята українських кіперів. Як над цим працюєте?

— (Сміється.) У «Львові» тренером воротарів працює Тарас Гребенюк. От уявіть: я потрапляю до нього у 31 рік і усвідомлюю, що не вмію грати на виходах, не вмію стрибати, не вмію правильно тримати корпус, неправильно граю руками й т.д. У 31 рік… Вважаю, що Тарас Олександрович — один із найкращих спеціалістів у нашому футболі. Відповідаючи на запитання — цим зобов’язаний саме Гребенюку.

— У першому поєдинку після зими у воротах «Львова» стояв Богдан Сарнавський. Узагалі, від середини осені Ви з ним чергуєтеся, що чимось нагадує ситуацію в донецькому «Металурзі», де Ви з перемінним успіхом конкурували з Юрієм Паньківим. Чи сприяє така ситуація прогресу обох воротарів?

— Це дуже непросте запитання… Розумієте, я можу зараз відповісти так, а в майбутньому, коли, можливо, стану тренером, зовсім інакше сприйматиму реальність. Майже напевно моє сприйняття футболу буде іншим. Може, мені й хочеться бути основним, але наставники мають інше бачення, і я їм довіряю.

— Наступного туру «Львів» зіграє із «Зорею», після цього — з «Десною». Щоразу — з прямими конкурентами в боротьбі за першу шістку. Календар — ворогу не побажаєш!

— У нас немає іншого варіанту, як вигравати. Більше не можу нічого додати.