Півзахисник «Львова» не приховує, що стан карантину є справжнім випробуванням для нього

— Ярославе, два тижні карантину: як самопочуття?

— Емоційний настрій поганий. Хочеться тренуватись і грати.

— А який настрій у партнерів, що вони розповідають?

— Підтримую з ними зв’язки, нещодавно розмовляв із Гончаром і Татарковим. У всіх ситуація схожа, всім складно. Чесно кажучи, дійшло вже до того, що й тем для розмов особливих немає — постійно говоримо про одне й те ж саме.

— У «Львова» багато бразильців. Їм у таких умовах може бути особливо складно…

— Думаю, подвійно. Вони ж усі тут: хтось по квартирах, хтось на базі. Судячи із соцмереж, тренуються по одному.

— Давайте про це: який у Вас «рецепт» підтримання форми?

— Ще перед карантином наш тренер із фізпідготовки роздав усім завдання. Потім щоразу на початку тижня завдання оновлюються. Тренерський штаб слідкує. Зрозуміло, що у вправах домінує бігова робота. Крім того, тримаємо в тонусі прес, руки, ноги, спину. З м’ячем працювати складніше, бо одному не дуже розженешся.

— Що скажете про місто Львів — як воно адаптувалося до непростих умов?

— Взагалі-то я зараз живу в Києві — щойно почався карантин, зразу поїхав. Проводжу час із сім’єю, граємося, фільми дивимось і т.д. Думаю, так зараз у всіх.

— Сьогодні особливого значення набуває проблема психологічної рівноваги людей, які вимушені не виходити з дому. Що порадите співгромадянам для підтримання «ментального здоров’я»?

— Що я можу порадити, якщо собі не здатен підняти настрій?.. Бракує всього того, що було за нормального життя. Я зрозумів, що жити за розпорядком краще, ніж без цього…

Фото прес-служби ПФК «Львів».